Організація планування в плодоовочевоконсервних підприємствах - Автореферат

Слід зауважити, що застосування системи планування в агропромисловому виробництві набуло розвитку в основному в період адміністративно-централізованої економіки, коли планування виробництва на підприємствах відображало директивну систему планової діяльності на державному і галузевому рівнях. Нині на підприємствах процес планування реалізується в системі індикативних планів, на основі яких здійснюється організація технологічних операцій, мотивація персоналу, контроль результатів, їх оцінка з точки зору планових показників тощо. У сучасних умовах на підприємствах плодоовочевоконсервної промисловості планування виробничої діяльності повинно відповідати таким вимогам: швидко реагувати на зміни в умовах господарської діяльності з дотриманням мінімального рівня витрат; збереження можливостей коригування плану при змінах цін на сировину, матеріали, інші види ресурсів, що споживаються при змінах реалізаційних цін на продукцію, змінах в технологічних процесах. Планування фінансово-господарської діяльності підприємств цієї галузі досліджували зарубіжні економісти - М. У процесі підготовки дисертаційної роботи використовувалися такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення засад поточного планування і формування висновків; монографічний - при дослідженні ретроспективи розвитку внутрішньофірмового планування, спеціалізації підприємства, досягнень науки; статистико-економічний - при вивченні й аналізі економічного стану підприємства; організаційно-економічного моделювання - при побудові схеми організаційної моделі оптимізації виробництва і реалізації продукції при зміні ринкових факторів; порівняльного аналізу - при порівнянні виробничих показників функціонування підприємства по роках; розрахунково-конструктивний і графічний - при складанні графіків поточних планів.Сутність планування, як відомо, полягає в розробці на майбутнє визначальних напрямів, функцій та показників діяльності підприємств, обєднань, інших форм корпоративних структур, певних галузей і навіть цілих виробничо-господарських систем на макрорівні функціонування держави. Вивчення теоретико-методологічних засад розвитку управління в корпоративних формуваннях та вітчизняного і зарубіжного досвіду сприяли застосуванню у плодоовочеконсервному підкомплексі системи планування його діяльності в умовах переходу до ринкових відносин. При наявності відповідних особливостей, зумовлених специфікою і масштабами діяльності кожного конкретного економічного субєкта, не може бути застосована єдина стандартна методика планування, придатна для всіх підприємств незалежно від видів їх діяльності, та кількісного складу структурних підрозділів. До основних недоліків нинішньої системи оперативного планування належать трудомісткість і тривалість процесу планування, що призводить до використання багато різнохарактерних показників, планування починається від виробництва, а не від збуту продукції, ціни формуються виходячи з повної собівартості продукції і нормативу рентабельності, без врахування конюнктури ринку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ