Організація планування експортно-імпортної діяльності - Курсовая работа

В умовах вствновлення ринкових відносин в Україні значно розширилося коло субєктів зовнішньоекономічної діяльності - фізичних і юридичних осіб усіх форм власності, - що здійснюють експортно-імпортні операції з купівлі-продажу товарів. У числі законодавчих актів, що визначають загальні засади здійснення експортно-імпортних операцій, перш за все слід назвати Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року. Обовязковим для будь-якого зовнішньоекономічного договору (контракту), що укладається субєктом зовнішньоекономічної діяльності України, є і передбачений йією ж нормою порядок підписання такого договору , за яким від імені субєктів зовнішньоекономічної діяльності такий договір підписують дві особи, крім випадків, коли таким субєктом є фізична особа. Від імені субєктів зовнішньоекономічної діяльності України, що є юридичними особами, зовнішньоекономічний договір підписує одна особа, яка має таке право згідно з посадою відповідно до установчих документів даного субєкта зовнішньоекономічної діяльності, та особа, яку уповноважено на це довіреністю , видано за підписом керівника субєкта зовнішньоекономічної діяльності одноособово чи в іншому порядку, передбаченому установчими документами, або особа, яку уповноважено на це установчими документами безпосередньо.У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортно-імпортних операцій, а саме: прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві або закупівлю в нього відповідних товарів, і непрямий (indirect) експорт та імпорт, що припускає продаж і купівлю товарів через торговельних посередників. Виробничі відділення обєднюють дочірні компанії, що входять до фірми і здійснюють свою діяльність через відповідні функціональні відділи. Вони приймають замовлення, ознайомлюють покупців із товарами, інформують фірму про смаки покупців, іноді є інкасаторами сум, одержуваних від покупців. Розрахунки готівкою здійснюються через банки, форми розрахунків готівкою такі: банківський переказ; документарне інкасо; документарний акредитив; розрахунки за відкритим рахунком; розрахунки чеками. Для товарів що ввозятся на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не нижча митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетинання митного кордону України, сплата брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, повязаних із ввезенням таких товарів, плата за використання обєктів інтелектуальної власності що належить до таких товарів, акцизних зборів, а також інших податків, зборів, за винятком податку на додану вартість, включених у ціну товарів, відповідно до законів України з питань оподаткування.Підприємство повністю залежить від заказчика, в разі недотримання якості і вимог відвантаженої продукції підприємству може бути виставлена притензія-рекламація. Це означає, що робітники за виконану роботу не отримають заробітну плату, фабрика недополучить валюту, а згідно українського законодавства, таке підприємство позбувають ліцензії на право займатися зовнішньоекономічною діяльністю. Збут продукції планується на зовнішньому і внутрішньому ринках, тобто підприємство буде функціонувати вже по відпрацьованій давальницькій схемі, а в подальшому буде виходити на вітчизняний ринок з цією ж продукцією, а також з виробами виготовленими по власним дизайнерським розробках. Товариство має право залучати до роботи як спеціалістів України так і іноземних спеціалістів, самостійно обумовлюючи розміри і види оплати їхньої праці. Весь персонал підприємства поділяється на: ¦ Промислововиробничий - це працівники, які зайняті у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні (робітники основні і допоміжні, робітники обслуговуючого виробництва, працівники науководослідних підрозділів, лабораторій, складів та охорони).Загальна площа виробничих потоків основної продукції, яких на фабриці нараховується 7, складає - 1139,1 кв/м (без розкрійно-підготовчого, експлуатаційного цехів). На ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” нараховується 390 одиниць обладнання (крім прасувальних устаткувань), в тому числі швейних машин імпортного виробництва - 189 одиниць.У звязку з тим, що ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” працює з іноземними фірмами і з документами по факсу, тому оперативність проходження всіх документів по відділах обовязкова. Сучасні закони ринку і конкуренції змушують підприємство працювати і реагувати на інформацію миттєво.Згідно нового Митного кодексу України, який увійшов в дію 1 січня 2004 року, декларування товарів може здійснюватись власником товару або підприємствами-брокерами (декларантами), на підставі договору між ними. Декларування - це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів: про самі товар

Зміст

Вступ

1. Організація планування експортно-імпортної діяльності підприємства

2. Аналіз діяльності закритого акціонерного товариства “Коломийська швейна фабрика”.

2.1 Коротка характеристика ЗАТ “Коломийська швейна фабрика"

2.2 Характеристика покупців та сегментів ринку товарів і послуг підприємства

2.3 Управління ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”

2.4 Комплекс маркетингових комунікацій (реклама, стимулювання збуту, продаж)

2.5 Організаційна структура ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”

2.6 Аналіз трудових ресурсів ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”

2.7 Виробничі ресурси підприємства

2.8 Порядок проходження документів між підрозділами підприємства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій

2.9 Порядок митного декларування товарів

2.10 Валютно-фінансові відносини з партнерами і порядок здійснення розрахунків з ними

3. Оцінка ефективності ЗЕД підприємства та пропозиції щодо його покращення

Висновок

Список використаної літератури

Додаток. Приклади запиту, оферти та пропозиції