Організація педагогічної взаємодії у жіночих гімназіях Волині як умова соціального становлення учениць (друга половина XIX – початок XX століття) - Автореферат

Задля цього Державною національною програмою “Освіта” (Україна ХХІ століття) (1993), Національною доктриною розвитку освіти у XXI столітті (2002), а також низкою аналогічних освітніх документів уже передбачено регіональний компонент. Актуальність теми дисертаційної роботи визначається, передусім, потребою сьогодення та напрямами реформування змісту освіти, необхідністю відродження й втілення у практику прогресивних педагогічних здобутків і національно-освітніх традицій, притаманних середнім жіночим закладам освіти другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Переконливим доказом актуальності доцільного запозичення оригінальних рішень освітніх проблем у різних регіонах України упродовж окреслених дослідниками історичних етапів виокремлюємо праці про розвиток жіночої освіти на Волині - Н.Бовсунівська, С.Бричок, Т.Джаман, Л.Єршова, В.Омельчук, Н.Рудницька та ін.; для дослідження педагогічної взаємодії у жіночих середніх навчальних закладах Волині вагомою розглядали характеристику становлення й розвитку загальноосвітньої жіночої школи у Волинській губернії XIX - початку XX ст., тенденції розвитку професійної жіночої освіти, обґрунтування основних форм позашкільної діяльності жінок краю, а також напрями навчально-виховної та культурно-освітньої діяльності з ними (Л.Єршова). Дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки початкового навчання Рівненського державного гуманітарного університету “Психолого-педагогічні основи активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів у контексті особистісно орієнтованого навчання: історія і сьогодення” (протокол № 1 від 29 серпня 2003 р.). Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять філософські положення про закони й категорії наукового пізнання (діалектична єдність, взаємозвязок і взаємозумовленість педагогічних явищ, необхідність їхнього вивчення у конкретних історичних обставинах, діалектична єдність національних і загальнолюдських цінностей, взаємозвязок одиничного і загального в педагогічній діяльності); загальнонаукові принципи історизму, цілісності й обєктивності, звязку теорії з практикою, системності та наукової обєктивності; положення психологічної та педагогічної наук про діалектичний звязок свідомості й діяльності, особливості взаємодії у розвитку особистості (Л.Виготський, В.Ковальов, Є.Коротаєва, В.Семиченко та ін.).У першому розділі - “Теоретичні засади історико-педагогічного дослідження проблеми педагогічної взаємодії” - розкрито особливості й стан дослідженості проблеми у філософських, психолого-педагогічних джерелах, науково-довідникової літературі; проаналізовано педагогічну взаємодію як історико-педагогічну проблему, поточнено зміст понять ”взаємодія”, “педагогічна взаємодія”, “соціалізація”; охарактеризовано педагогічну сутність соціалізації і визначено її компоненти дотично до предмета дослідження. Встановлено, що у педагогіці другої половини XX - початку XXI ст. уже почасти обґрунтовано тенденцію щодо переосмислення звязків педагога із вихованцями, вчителя із учнями: із односпрямованого впливу - до можливості активного залучення усіх учасників навчально-виховного процесу, перехід на субєкт-субєктну організацію взаємодії в освітньому просторі. У першому розділі дисертації доведено, що педагогічна взаємодія у жіночих гімназіях передбачала наявність двох основних субєктів взаємозумовленої активності: педагога й учениць. Щодо вихованок - субєкта педагогічної взаємодії, соціалізацію було здебільшого спрямовано на засвоєння (інтеорізація) соціально-історичного досвіду; з позицій учителя, який його організовував, транслював і контролював - на її рівень засвоєння ученицями внаслідок взаємодії. У другому розділі - “Організаційно-педагогічне забезпечення взаємодії у жіночих гімназіях Волині як умови соціального становлення учениць” - проаналізовано законодавче регламентування діяльності жіночих гімназій відомствами, яким вони підпорядковувалися; виокремлено періоди у діяльності Міністерства народної освіти із організації педагогічної взаємодії у жіночих гімназіях і прогімназіях, виділено й охарактеризовано етапи розвитку середньої жіночої освіти на Волині; визначено мету педагогічної взаємодії та особливості її реалізації у різних типах жіночих гімназій; викладено результати вивчення етапів жіночої гімназійної соціалізації, специфіки формування соціального досвіду, виокремлено показники соціального становлення особистості учениць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ