Організація особистісно орієнтованого навчання слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти - Автореферат

Проте, як свідчить анкетування слухачів, співбесіди з ними (було опитано 867 слухачів), організація післядипломної педагогічної освіти має певні недоліки, а саме: недостатньо враховується індивідуальний досвід слухача (32 % респондентів), не завжди задовольняються їхні освітні потреби (54 %), навчання не створює умови для самореалізації в галузі педагогічно-управлінської діяльності, тобто технологія процесу навчання орієнтована переважно на репродуктивну діяльність, а не на розвиток самосвідомості, стимулювання до самоосвіти (53 %). Розвязанню саме цих завдань сприяє педагогічно цілеспрямована організація особистісно орієнтованого навчання слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти, яка дає можливість ураховувати особистісний потенціал людини. між новими соціальними потребами у високій професійній компетентності педагогів, керівників навчального закладу, спроможних успішно працювати в сучасному навчальному закладі, та відсутністю в системі професійної підготовки певної технології, спрямованої на посилення педагогічної ефективності особистісно орієнтованого навчання в умовах післядипломної педагогічної освіти. Отже, актуальність вивчення питань особистісно орієнтованого навчання, потреба в розробці педагогічною наукою і практикою технології особистісно орієнтованого навчання в умовах післядипломної освіти, а також необхідність усунення визначених суперечностей обумовили вибір теми дослідження „Організація особистісно орієнтованого навчання слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти”. У дослідженні було висунуто припущення про те, що ефективність організації особистісно орієнтованого навчання слухачів у системі післядипломної освіти може забезпечувати науково обґрунтована технологія, етапи якої (діагностика соціально-педагогічного досвіду слухачів, організація диференційованого навчання, що передбачає розробку індивідуальних освітніх програм, та аналітично-корекційний етап на основі аналізу результатів, отриманих з використанням кваліметричної моделі оцінки якості післядипломної освіти педагога) спрямовані на диференціацію навчання як спосіб реалізації особистісно орієнтованого навчання, що сприяє розвитку здібностей слухачів, їхніх пізнавальних потреб, саморозкриттю, самореалізації.У першому розділі - „Питання особистісно орієнтованого навчання слухачів у наукових дослідженнях та практиці післядипломної освіти” - на підставі вивчення психолого-педагогічної літератури проаналізовано сутність особистісно орієнтованого підходу, особистісно орієнтованої освіти, провідних понять теорії особистісно орієнтованого навчання, науково обґрунтовано їх теоретичні засади, проведено аналіз їх розвитку. У дослідженні особистісно орієнтоване навчання визначається як взаємоповязана діяльність учасників освітнього процесу, в якому відбувається особистісний розвиток субєкта навчання на основі врахування його субєктивного досвіду, реальних навчальних можливостей, потреб, інтересів і створення умов для вибору субєктом змісту навчання, форм, методів, прийомів його засвоєння тощо. Особливості організації особистісно орієнтованого навчання в системі післядипломної освіти, субєктами якої є дорослі люди, вимагають: виявлення побажань, інтересів, очікувань, досвіду слухачів з метою індивідуалізації роботи з ними, забезпечення певного балансу особистісної компетентності й сучасних вимог до професіонала, до культури самостійної діяльності; розробки технології, орієнтованої на вимоги практики і вже набутий досвід слухачів, а також виявлення досягнутого результату, тобто змін у потребах, інтересах, мотивації, знаннях і вміннях індивіда. Диференціація навчання як спосіб організації особистісно орієнтованого навчання дозволяє враховувати професії, отримані слухачами у ВНЗ (інженер, учитель тощо); спеціальність, на якій навчаються слухачі („Менеджмент організації”, „Управління навчальним закладом”); рівень майстерності, відповідності знань, умінь та навичок вимогам кваліфікаційних характеристик (учитель першої категорії, другої, спеціаліст та ін.); субєктивний досвід слухачів, характер мотивації, інтересів. Діагностика дозволила визначити такі експериментальні групи: Е-1, в яку входили слухачі, які мали високий та вищий за середній рівень методологічних, психолого-педагогічних, управлінських знань і вмінь; Е-2, що обєднувала слухачів, які мали середній рівень методологічних, психолого-педагогічних знань та нижчий за середній і низький рівень управлінських знань і вмінь; до Е-3 було віднесено слухачів, які мали досвід управлінської діяльності, але не мали педагогічної освіти.Проведене дослідження свідчить про те, що розроблене науково-методичне забезпечення організації особистісно орієнтованого навчання слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти суттєво позитивно вплинуло на якість підготовки слухачів. Аналіз наукових досліджень виявив теоретичну актуальність проблеми організації особистісно орієнтованого навчання педагогічних працівників, яке розглянуто як взаємоповязана діяльність учасників освітнього процесу

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ