Організація навчального процесу в ліцеях України (ХІХ-перша половина ХХ ст.) - Автореферат

Водночас із метою забезпечення оптимального розвитку здібностей учнів у процесі навчання доцільним буде використання досвіду діяльності ліцеїв - елітарних шкіл, які діяли в Україні протягом XIX - першої половини XX ст. Різноманітним аспектам діяльності Кременецького (1805 - 1833 рр.), Ніжинського (1820 - 1875 рр.) та Рішельєвського (1817 - 1865 рр.) ліцеїв були присвячені роботи П.Батюшкова, М.Владимирського-Буданова, М.Василенка, М.Лавровського, Т.Локоть, І.Михневича, М.Яніка та ін. Проте більшість праць не відображає цілісної картини розвитку ліцеїв в Україні. Недостатнє висвітлення цих питань дозволяє констатувати відсутність на сучасному етапі розвитку вітчизняної педагогічної теорії детального дослідження проблеми становлення і розвитку ліцеїв в Україні протягом XIX - першої половини XX ст. як закономірного, обєктивно зумовленого і цілісного процесу. Відповідно до мети були визначені наступні задачі дослідження: - виявити соціально-економічні, суспільно-політичні та культурно-національні передумови появи і розвитку ліцеїв в Україні;Відповідно до виявлених особливостей процесу розвитку ліцейної освіти встановлено, що у системі освіти ліцеї виконували різні функції: науково-дослідного академічного центру (лікей Арістотеля), елітарних навчальних закладів підвищеного типу (Угорське королівство, Російська імперія у XVIII-ХІХ ст.), вищих шкіл для дівчат (Австро-Угорщина, Німеччина, Бельгія в ХІХ - на початку ХХ ст.), основного типу загальноосвітньої середньої школи (Італія, Польща, Франція, Фінляндія, Португалія, Греція, Румунія) та середніх професійних навчальних закладів (Польща, Румунія, Франція та ін.). На підставі аналізу і співставлення навчальних планів європейських ліцеїв ХІХ-ХХ століть встановлено, що такі заклади часто відзначалися високим, наближеним до університетського, рівнем змісту освіти, тривалий час поряд з університетами виконували функції центрів підготовки інтелектуальної еліти суспільства, характеризувалися орієнтацією на вирішення проблем науково-методичного забезпечення та гуманізації навчання, пріоритетом науково-дослідної роботи ліцеїстів, наявністю необхідних умов для розвитку їх творчих здібностей. Підготувавши багатьох визначних в майбутньому діячів науки, політики, освіти і культури, Рішельєвський, Ніжинський та Кременецький ліцеї успішно виконували важливе завдання - готували інтелектуальну еліту суспільства. Визначено, що вони розвивалися за наступною послідовністю трьох освітніх рівнів (гімназія вищих наук - ліцей - університет) і були в різний час перетворені на вищі навчальні заклади: Рішельєвський ліцейна Одеський університет, Ніжинський - на однойменний історико-філологічний інститут, а на основі Кременецького ліцею був відкритий Київський університет св. Встановлено, що для ліцеїв, які діяли в умовах російської системи освіти, були притаманні спільні і відмінні риси як організації навчального процесу загалом, так і змісту освіти зокрема.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ