Організація науково–методичної роботи з учителями початкової загальноосвітньої школи в Україні (1945-1990 рр.) - Автореферат

Загалом вищеозначене спричиняє зростання вимогливості соціуму до рівня професіоналізму вчителя, гнучке коригування цілей його педагогічної освіти в умовах інтегрування в європейський освітній простір, поліпшення якості підготовки та вдосконалення кваліфікації учителів відповідно до конюнктури ринку педагогічної праці, що ініціює оновлення всієї системи науково-методичної роботи. Концептуальні положення щодо змісту і форм організації професійної педагогічної підготовки грунтуються на засадах Конституції України, Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про вищу школу”, Національної доктрини розвитку освіти, а також на вимогах документів Міжнародної організації співробітництва й розвитку освіти, які наголошують на необхідності неперервності професійної підготовки педагога, її гуманістичній спрямованості, всебічності й демократизації. Проблеми безперервної освіти загалом, і науково-методичної роботи з учителями початкової загальноосвітньої школи зокрема, привертали увагу науковців. Актуальність і недостатня вивченість проблеми зумовили вибір теми дисертації: „Організація науково-методичної роботи з учителями початкової загальноосвітньої школи в Україні (1945-1990 рр.)”. Мета дослідження - виявити особливості науково-методичної роботи з учителями початкової школи України (1945-1990 рр.) задля творчого використання її здобутків у сучасних умовах.У першому розділі - „Організація науково-методичної роботи з учителями початкової загальноосвітньої школи в Україні як педагогічна проблема” - проаналізовано науково-методичну роботу з учителями початкової загальноосвітньої школи України в системі їх безперервної освіти на різних рівнях її організації. Зміст науково-методичної роботи визначали згідно положень „Про інспекторів шкіл” (1945), „Про поліпшення заочного навчання вчителів початкових, семирічних і середніх шкіл УРСР” (1946), „Положення про методичну роботу у школі” (1948), „Положення про кущове методичне обєднання вчителів 1-1V класів” (1948). Головну мету науково-методичної роботи, починаючи з 1972 р., здійснювали відповідно до основних положень і нормативних документів про школу („Положення про порядок проведення атестації вчителів загальноосвітніх шкіл” (1974), „Про заходи по вдосконаленню підготовки, підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів системи освіти і професійно-технічної освіти та поліпшенню умов їх праці й побуту” (1984), „Про атестацію вчителів, вихователів, старших піонервожатих загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, дитячих будинків усіх типів і найменувань, вихователів дитячих дошкільних закладів” (1985), унаслідок залучення педагогів-практиків до наукових розробок й участі в експериментах, що надавало їй пошукової спрямованості. У другому розділі - „Особливості науково-методичної роботи з учителями на первинних рівнях її реалізації ” - розглянуто організацію науково-методичної роботи на рівні школи та району (міста), увиразнено її особливості щодо надання реальної методичної й теоретичної допомоги педагогам задля розвитку їх професійної майстерності та стимулювання активності творчого підходу до моделювання навчально-виховного процесу. Наукові дослідження порушеної нами проблеми здійснено за такими основними напрямами: актуалізація особистісно-орієнтованого підходу до організації безперервної освіти; післядипломна освіта (теоретичні основи розвитку як невідємного складника безперервної освіти; удосконалення системи післядипломної освіти різних категорій педагогічних працівників; окремі аспекти роботи обласних ІУВ;); підвищення кваліфікації учителів (організаційно-педагогічні умови підвищення її ефективності; теорія і методика організації безперервного підвищення кваліфікації керівників шкіл; розвиток професіоналізму молодих учителів); науково-методична робота (проблеми управління та професійної підготовки працівників методичних служб; науково-методична робота районного відділу освіти; організація методичної роботи у школі; післядипломна освіта вчителя в системі методичної роботи; удосконалення науково-методичної роботи в сучасній ЗОШ, ліцеях та гімназіях; методична робота з молодими учителями) тощо.

Основний зміст дисертації