Організація науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах - Автореферат

Про актуальність проблеми організації науково-дослідної діяльності учнів на сучасному етапі розвитку педагогічної науки і практики свідчить увага вчених до вирішення повязаних з нею питань. Проте в сучасних літературних джерелах бракує інформації щодо науково-дослідної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів, а існуючі праці не вирішують у комплексі питання науково-методичного обґрунтування етапів та способів організації науково-дослідної діяльності школярів. Вивчення досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про наявність низки перешкод в організації науково-дослідної діяльності учнів, серед яких слід назвати такі: відсутність єдиної нормативно-методичної бази; низький рівень підготовки вчителів та учнів середніх загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступеня до науково-дослідної діяльності; недостатнє матеріально-технічне й методичне її забезпечення. Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, обєктивні соціально-педагогічні потреби виховання молодих науковців-дослідників зумовили доцільність цього дослідження і дали підстави для визначення його теми: “Організація науково-дослідної діяльності старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах”. У ході дослідження було зроблено припущення про те, що успішність організації науково-дослідної діяльності старшокласників у науковому товаристві загальноосвітнього навчального закладу забезпечується впровадженням розробленої моделі, яка вміщує мету, зміст кожного етапу, а також способи їх реалізації, що сприятиме формуванню в учнів знань та вмінь з науково-дослідної діяльності, розвитку їхніх творчих здібностей.У першому розділі “Теоретичні основи організації науково-дослідної діяльності школярів” на основі аналізу науково-педагогічних джерел щодо сутності понять “діяльність”, “творча діяльність”, “організація”, “управління” та з питань організації науково-дослідної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі було уточнено поняття “науково-дослідна діяльність учнів”, розглянуто її структуру, визначено функції (виховна, освітня, креативна, комунікативна, самореалізації), розкрито основи організації такої діяльності. Недодатко та урахування структури науково-дослідної діяльності (виявлення невідомого, постановка проблеми, вибір теми, обґрунтування актуальності, а також новизни обраної теми, виокремлення предмета та обєкта дослідження, постановка мети і завдань тощо), дало змогу схарактеризувати пять груп науково-дослідних умінь учнів, а саме: інтелектуальні (уміння виділяти головне; аналізувати; встановлювати причинно-наслідкові звязки; узагальнювати; робити висновки); проектувальні (уміння розробляти необхідні засоби; планувати дослідження; оцінювати індивідуальні можливості); конструктивні (уміння відбирати необхідні дослідницькі прийоми для кожного етапу дослідження; виділяти головне для кожного конкретного завдання, що вивчається; переробляти дослідну роботу в разі потреби; передбачати результати дослідження та порівнювати їх з уже набутими в науці результатами); комунікативні (уміння встановлювати творчі відносини з іншими учнями та керівниками робіт; доводити здобуті результати до аудиторії; вислуховувати інших, ставити запитання; відстоювати власну точку зору); організаторські (уміння раціонально організовувати свою діяльність; вчасно виконувати поставлені завдання; самоорганізовувати діяльність). До експериментальної групи входили: навчально-виховний комплекс (НВК) №152 (учні Е1, n=35; вчителі Е1у, n=10 осіб), ЗОШ №126, (учні Е2, n=22; вчителі Е2у, n=12 осіб), ЗОШ №13 (учні Е3, n=30; вчителі Е3у, n=32 особи). До складу контрольної увійшли: НВК №87 (учні К1, n=33; вчителі К1у, n=10 осіб), ЗОШ №67 (учні К2, n=21; вчителі К2у, n=13 осіб), ЗОШ №57 (учні К3, n=32; вчителі К3у, n=33 особи). Методами спостереження, аналізу та анкетування було встановлено, що зазначена підготовка потребує створення певних педагогічних умов, а саме: соціальних (забезпечення необхідної матеріальної бази для організації науково-дослідної діяльності; надання можливостей для регулярного підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, самоосвіти); психологічних (надання підтримки творчої ініціативи; прагнення вчителів до професійного зростання; створення сприятливого емоційно-психологічного клімату в педагогічному колективі, прагнення вчителів до використання педагогічних інновацій); організаційних (залучення учителів до самостійної науково-дослідної діяльності; формування системи заохочення педагогічних кадрів до підвищення рівня загальної, педагогічної та методологічної культури; впровадження науково-дослідних методів у навчально-виховний процес; проведення додаткових занять для вчителів; забезпечення у навчальному закладі чинників, що сприяють науково-дослідній діяльності, наприклад, наукового товариства); професійно-педагогічних (наявність високої культури: професіоналізму вчителів, їхньої педагогічної майстерності; організації на достатньому рівні науково-методичної роботи вчителів та постійне посилення методичного забезпечення їхньої д

Основний зміст дисертації