Організація моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві - Автореферат

Інформаційно-консультаційна діяльність в сільському господарстві України завдяки державній підтримці та попиту на послуги набуває дедалі більшого розвитку. Відсутність в Україні єдиної науково обґрунтованої системи моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві унеможливлює відстеження, узагальнення та аналіз її результатів також і на національному рівні. Крім того, із зростанням зацікавленості держави у розвитку інформаційно-консультаційної діяльності у сільському господарстві, очевидною стає необхідність її системного відстеження, що в свою чергу вимагає узагальнення теоретичних і методичних положень та розробки практичних рекомендацій з організації її моніторингу. Для реалізації завдань дослідження застосовувались такі методи: монографічний та історико-еволюційний (дослідження організаційного змісту та розвитку інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); розрахунково-конструктивний та порівняння (оцінка результатів діяльності і стану організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві різними субєктами її здійснення); SWOT-аналізу, спостереження та експертних оцінок (виявлення недоліків та напрямів удосконалення інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, зокрема організації її моніторингу); соціологічний (опитування та анкетування представників інформаційно-консультаційних служб України різних типів та форм власності, сільськогосподарських виробників та сільського населення); групування, середніх та відносних величин, рядів динаміки, графічний (обробка й аналіз статистичних та оперативних даних); синтезу (розробка концептуальних засад організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві), економетричного прогнозування (прогноз обсягів надання інформаційно-консультаційних послуг) та інші загальноприйняті економіко-статистичні методи. Найбільш значущими науковими результатами, які розкривають сутність дисертаційної роботи, становлять новизну і виносяться на захист, є: уперше: обґрунтовано концептуальний підхід до організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, який має системний характер здійснення на рівні субєктів надання інформаційно-консультаційних послуг, регіональному та державному рівнях управління галуззю і передбачає визначення потреб у послугах, контроль їх результативності та ефективності;У першому розділі - «Теоретико-методичні основи моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві» - розглянуто теоретичні і методичні засади здійснення інформаційно-консультаційного обслуговування сільськогосподарських виробників та сільського населення і його роль у забезпеченні розвитку сільського господарства за ринкових умов; обґрунтовано положення про потребу систематичного відстеження процесу надання інформаційно-консультаційних послуг для підвищення їх якості, результативності та ефективності; проаналізовано теоретико-методичні підходи до організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві. Рівень досягнення цілей та якісна реалізація функцій інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві залежать від дотримання методичних підходів до її здійснення, зокрема етапів процесу консультування. Як результат послідовно дослідженого термінологічного ряду, що формує поняття «моніторинг інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві», його визначено як «впорядковану систему спостереження, збирання, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації для визначення потреб сільськогосподарських виробників та сільського населення в інформаційно-консультаційних послугах, контролю на місцевому, регіональному та державному рівнях за результативністю та ефективністю виконання планів і програм інформаційно-консультаційних заходів у сільському господарстві». У контексті дослідження виділяються такі види моніторингу: моніторинг потреб сільськогосподарських виробників і сільських мешканців в інформаційно-консультаційних послугах (супроводжується аналізом потенційних можливостей здійснення інформаційно-консультаційної діяльності для задоволення цих потреб); моніторинг результативності (як підтвердження здійснених інформаційно-консультаційних заходів та їх короткостроковий аналіз за допомогою кількісних та якісних показників); моніторинг ефективності (досягнення економічних результатів як інформаційно-консультаційною службою (внутрішня ефективність), так і споживачами її послуг (зовнішня ефективність)). У другому розділі - «Оцінка сучасного стану інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві та організації її моніторингу» - проведено аналіз функціонування ринку інформаційно-консультаційних послуг у сільському господарстві України та методів, що використовуються субєктами їх надання для відстеження та оцінки своєї діяльності; окреслено основні

2. Основний зміст роботи