Організація магістралі з аналоговою і ІКМ системами частотного і почасового поділу - Курсовая работа

В загальному комплексі пристроїв звязку, передбаченому Правилами технічної експлуатації залізниці, багатоканального звязку грає дуже важливу роль. Широке використання ЕОМ для керування і планування роботи залізничного транспорту заставляє створювати мережу каналів для передачі інформації в обчислювальні центри (мережа передачі даних). Ці канали забезпечуючи передачу інформації з високою ступінню вірності, також організуються по каналам звязку. Обмежена канало ємність залізничний кабельних ліній (можливість використовування тільки трьох з семи четвірок для роботи систем передачі) змушують шукати додаткові можливості для збільшення кількості каналів первинної мережі звязку.На полігоні двох залізниць (мал.1) розміщено два управління доріг (УД1 та УДЗ), в одному з яких розміщено магістральний мережевий вузол (ММВ) та ряд відділень, які перебувають в адміністративному підпорядкуванні цих управлінь (індекс знизу ВД - приналежність дороги, індекс зверху - номер відділення). Управлінню дороги УД2 підпорядковано: ВД12; ВД22; ВД32; ВД42.2) розміщуємо дорожні та відділкові мережні вузли звязку (ВМВ). В усіх відділеннях залізниць розміщуємо відділкові вузли звязку. Між управліннями та відділеннями доріг розміщуємо дільничні мережеві станції (ДМСТ.), на відстані 80-130 км.Визначаємо необхідне число каналів звязку на кожній дільниці проектуючої мережі між ДМВ1 та ДМВЗ з урахуванням відгалужень на ВМВ41, ВМВ24, ВМВ32, ВМВ42, ВМВ15. Скористуємося початковими даними та рекомендаціями таблиці 2. Для організації автоматичного магістрального і дорожнього звязку між ЦСС-УЗ і управліннями залізниць, сусідніми управліннями залізниць, а також між управліннями і відділеннями залізниць повинні бути передбачені: · транзитні телефонні канали (5-10 % каналів ТЧ від загального числа каналі на кінцевому пункті); · канали дорожньо-розпорядницького звязку (1-2 канали ТЧ); Потрібна кількість прямих каналів, каналів дальнього автоматичного звязку та передачі даних по кожному виду наведено в таблиці 3.Для проектування нових пристроїв звязку, проектування звязку на кабельних лініях складає найбільшу питому вагу, так як ці лінії найкращим образом відповідають специфіці залізничного звязку, і застосування їх добре узгоджуються з перспективою створення автоматичної транспортної мережі звязку. Для проектованого магістрального звязку вибираємо трикабельну лінію, керуючись наступними загальними положеннями: - число пар в однокабельній лінії не забезпечує необхідну кількість ланцюгів оперативно-технологічних звязків і автоматики; двохкабельна магістраль при використанні цифрових систем передачі виділення ланцюгів оперативно-технологічного звязку і залізничної автоматики в окремий третій кабель додає лінії експлуатаційну гнучкість (можливість профілактики одних пристроїв незалежно від других, заміни в аварійних ситуаціях ланцюгів в одного кабеля ланцюгами іншого). Для виділення каналів на проміжних станціях з передаючого по лінійному тракту вторинного чи більш високошвидкісного потоку на проміжній станції повинен виділятися первинний цифровий потік, який може бути за допомогою аналого-цифрового устаткування (АЦО) перетворений в тональний спектр частот. Як видно із схеми представленої на малюнку 3, вторинний цифровий потік не розділяється на компонентні первинні потоки Послідовно в груповий тракт ІКМ-120 включені тільки пристрої вторинного стику (ВС Пр, ВС Пер), що забезпечують перетворення лінійного квазітроїчного сигналу в уніполярний на вході КВЦП і зворотне перетворення на виході, та елемент, що здійснює заборону позицій виділеного потоку і введення на ці позиції іншого потоку - пристрій заміщення позицій (ПЗП).Пристрої передачі аналогових сигналів включають підсилювачі низьких частот з узгоджуваними вхідними і вихідними фільтрами. У проміжному обладнанні виникають помилки регенерації і тимчасові флуктуації лінійного сигналу, а у кінцевому - тільки тимчасові флуктуації при тимчасовому спряженні цифрових потоків. Завади, діючі в лінійному тракті, можуть бути визначені деякою величиною (вплив систем, працюючих по сусіднім ланцюгам кабелю) чи мати найбільш визначеного значення, (випадкові термічні шуми). Для завад другого роду імовірність помилки залежить від відношення сигнал/шум на вході регенератора. При випадковій послідовності двополюсних імпульсів, симетричному розподілі завад і однаковою імовірністю помилки символів імовірністю помилки визначається рівнянням: Рош = = [1-?(?/2)] де, х - випадкове миттєве значення шуму;Пристрої ОП призначені для введення відгалуження каналів чи груп каналів, забезпечення дистанційного живлення НРП, службового звязку, телеконтролю і телесигналізації на лінії. В ОРП здійснюється регенерація сигналів, дистанційне живлення НРП та інші службові функції. ДМСТ6-ДМСТ7, ДМСТ7-ВМВ13-встановлюємо пристрої ОП, так як в даних пунктах необхідно виконувати виділення каналів та груп каналів. Різка залежність імовірності помилки від завадостійкості ЦСП потребує більш точного розрахунку параметрів лінії звязку для найбільш складни

Зміст

Вступ

1. Складання схеми первинної мережі звязку на полігоні залізниць

1.1 Характеристика полігона залізниць

1.2 Схема первинної мережі звязку на полігоні залізниць

1.3 Визначення необхідного числа каналів звязку

1.4 Вибір типу і ємності ліній звязку

1.5 Виділення і транзит каналів тональної частоти і груп каналів. Схема організації звязку на мережі

2. Розрахунок імовірності помилки регенераторів магістралі

3. Розміщення станцій і регенераційних пунктів

3.1 Характеристика завад в лінійному тракті

3.2 Визначення очікуваної імовірності помилки на кабельній магістралі

4. Застосування волоконно-оптичних ліній звязку

5. Організація ланцюгів дистанційного живлення

Список використаної літератури