Організація культурно-дозвіллєвої діяльності у клубах країн Західної Європи та США - Автореферат

Одними із найпотужніших серед них є клуби і різновиди закладів клубного типу, діяльність яких визначається динамікою розвитку суспільства й культурного простору, закономірностями функціонування культурно-дозвіллєвої сфери. Сучасні уявлення про функції закладів клубного типу породжені принципово новим розумінням культури дозвілля: дозвіллєва діяльність сприймається як культуротворчий процес, що стимулює розвиток творчої індивідуальності, передбачає поліваріативність культурно-дозвіллєвих та рекреаційних заходів, створює умови для виявлення та задоволення свободи вибору дозвіллєвих потреб та інтересів і утвердження на цьому підґрунті системи цінностей особистості. Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена своєрідністю культурної ситуації в Україні і необхідністю подолати кризову ситуацію в сучасній вітчизняній культурно-дозвіллєвій практиці, зокрема, - в клубних закладах, розвязати такі суперечності, як: невідповідність між духовними інтересами, ціннісними орієнтаціями особистості та реальним змістом діяльності традиційних клубів; між дозвіллєвими потребами населення і реальними можливостями для їх задоволення; між дезінтеграцією клубних структур, стандартністю, консервативністю їхньої діяльності і потребою створення поліфункціонального клубного комплексу як потужної інституції дозвілля та рекреації. Дисертаційне дослідження здійснено згідно з основними напрямами наукової роботи Київського національного університету культури і мистецтв та кафедри прикладної культурології “Процеси соціально-культурної, культурно-дозвіллєвої діяльності суспільства (історія, теорія, методика, технології)”, “Соціально-культурна адаптація і реабілітація різних груп населення”, “Культура і дозвілля зарубіжжя”. Мета дослідження полягає у вивченні й узагальненні основних тенденцій організації та закономірностей розвитку культурно-дозвіллєвої діяльності клубів у країнах Західної Європи та США, у розробці рекомендацій творчого використання їх досвіду в соціально-культурній діяльності закладів клубного типу в Україні.У першому розділі - “Соціально-історичні та культурні передумови виникнення і розвитку клубів” - проаналізовано філософські, педагогічні, культурологічні концепції, що є основою діяльності клубів у зарубіжних країнах; конкретизовано сучасне розуміння понять “клуб”, "клубна діяльність", визначено структуру клубу та тенденції його розвитку; здійснено ретроспективний аналіз соціально-культурних передумов виникнення клубу. Аналіз теоретичних праць зарубіжних та вітчизняних вчених з питань розвитку клубу дозволив критично переглянути практику клубної діяльності, зясувати нові функціональні можливості клубу, культурно-просвітні та дозвіллєві тенденції розвитку соціокультурної сфери в цілому. Штудеманн) охарактеризовано нове поняття "дозвіллєві типи" й здійснено певну типологізацію визначеної діяльності: культурне та освітньо зорієнтоване дозвілля; розважальне дозвілля; “одомашнене” дозвілля (як поєднання праці та відпочинку в домашніх умовах); творчість у години дозвілля; сільськогосподарська праця у вільний час від роботи; інтерактивне дозвілля та дозвілля на свіжому повітрі. Теоретичні положення щодо організації культурно-дозвіллєвої діяльності у клубах та закладах клубного типу країн Західної Європи та США характеризуються широтою охоплення розглянутих питань і стосуються зокрема, психолого-педагогічних аспектів дозвілля, принципів його реалізації у закладах клубного типу, основних видів клубної діяльності, передусім, - дискусійних, рекреаційних, самодіяльної творчості, участі у культурно-мистецьких акціях та заходах (Р. Аналіз зарубіжного досвіду діяльності клубів і закладів клубного типу дозволив узагальнити технологію складання культурно-дозвіллєвих програм і послуг клубу за такими етапами: визначення політики клубу, що передбачає формування загальної мети клубу, шляхів її досягнення, принципів діяльності; вивчення реального й потенціального дозвіллєвого попиту, що включає оцінку клубних ресурсів та його можливостей, визначення профілю користувача, незадоволених запитів населення; окреслення основних завдань клубу, що полягає у формуванні реальних цілей та конкретних завдань, залучення до їх вирішення працівників соціально-культурної сфери та громадськості; планування культурно-дозвіллєвої діяльності, що охоплює визначення основних напрямів програми (дозвіллєвий, мистецький, спортивний, соціальний), форм (гурткова робота, курси, розважальні конкурси, фестивалі), виду діяльності, яка найкраще забезпечить досягнення цілей і пошуку необхідних ресурсів; втілення клубних програм та заходів, що передбачає розробку маркетингової стратегії, встановлення системи методів, контроль за процесом реалізації програми, врахування змін, можливих у ході її здійснення; проведення оцінки, що полягає у підведенні підсумків та виявленні недоліків; зворотний звязок та модифікація культурно-дозвіллєвої діяльності клубу, що дасть змогу її вдосконалити.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ