Організація кредитної роботи в комерційному банку - Курсовая работа

Організація кредитної роботи в комерційному банку. Загальна характеристика організації кредитування в комерційному банку 4 1.1. Позичковий відсоток 13 Розділ 2. Основні умови кредитної угоди 21 2.2. Процес банківського кредитування 25 2.3. Формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками банку 37 Розділ 3. Способи захисту від кредитного ризику 46 Висновок 51 Список використаної літератури 53 Вступ Однією з найважливішою категорією ринкової економіки, що відображає реальні звязки і відносини економічного життя суспільства є кредит. Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає стосунки між кредитором і позичальником. За його допомогою вільні кошти підприємств, приватного сектора і держави акумулюються, перетворюючись у позичковий капітал, котрий передається за плату в тимчасове користування. В сучасних умовах необхідно навчитися як на макро-, так і на мікрорівні, правильно й ефективно використовувати банківський кредит в інтересах розвитку національної економіки України. Принцип раціональності кредитування здійснюється на основі оцінки кредитоспроможності позичальника, що забезпечуватиме впевненість банку у здатності й готовності боржника повернути позичку в обумовлений договором строк. Принцип комплексності банківського кредитування передбачає побудову кредитного механізму на основі врахування всього комплексу чинників, що впливають на реалізацію кредитної операції. Він означає, що проти заборгованості за позичками, яка відображається в пасиві балансу клієнта-боржника, має бути певне майно (товари або цінні папери), яке враховується в активі його балансу, або зобовязання третьої особи погасити борг банку (гарантії, поручительства тощо). У країнах з розвиненою ринковою економікою поширенішими є такі форми забезпечення кредитів: • гарантія, або порука третьої сторони; • переуступка контрактів, дебіторської заборгованості; • застава товарних запасів; • застава дорожніх документів, нерухомого майна, цінних паперів, дорогоцінних металів, страхування. Заставою тут виступають документи, що підтверджують відвантаження товарів. У процесі кредитування клієнтів банк вимагає не тільки повернення одержаної позички, а й сплати процента за користування нею. Про кожний випадок надання позичальнику кредиту в розмірі, що перевищує 10% власного капіталу (великі кредити), комерційний банк мусить повідомити Національний банк України. Кредитування здійснюється в межах параметрів, визначених політикою банку, які включають: пріоритетні напрями в кредитуванні; обсяги кредитів та структуру кредитного портфеля; граничні розміри кредиту на одного позичальника; методику оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника; рівень процентної ставки тощо. Банки можуть надавати бланкові кредити (незабезпечені майном та іншими формами), але тільки в межах власних коштів і лише. клієнтам зі стійким фінансовим станом та інсайдерам банку в сумі, що не перевищує 50% номінальної вартості акцій банку, що перебувають в їхній власності. До укладання кредитного договору банк повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність. позичальника, здійснити експертизу проекту чи господарської операції, що пропонується для кредитування, визначити ступінь ризику. для банку та структуру майбутньої позички (сума, строк, процентна ставка тощо). Комерційні банки як незалежні економічні суб’єкти мають право самостійно встановлювати рівень відсоткової ставки за кредитами залежно від попиту та пропозиції на кредитному ринку та рівня облікової ставки НБУ. Серед них: - рівень облікової ставки Національного банку; - термін надання позики; - особливості забезпечення позики; - платоспроможність і авторитет позичальника; - темпи інфляції; - перспективи зміни ринкової кон’юктури. Чітке визначення умов кредитного договору дозволяє забезпечити ефективну взаємовигідну для банку і позичальника реалізацію кредитної операції на всіх її стадіях.