Організація короткострокового банківського кредитування сільськогосподарських товаровиробників - Автореферат

Тому практично усі сільськогосподарські підприємства, незалежно від форми власності і способу виробництва, в практиці господарської діяльності вимушені вдаватись до залучення коштів (капіталу). Це пояснюється низькою віддачею на вкладений капітал у сільськогосподарське виробництво, не високою ліквідністю підприємств, отже реальне становище сільськогосподарських товаровиробників не дозволяє вважати їх кредитоспроможними. Питаннями формування оборотних засобів і кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств займалися Бєлоусенко Г.Ф., Булат А.А., Демяненко М.Я., Ільчик В.І., Лісіциан Н.С., Мороз А.М., Осадець С.С., Пізенгольц М.З., Полозенко Д.В. та інші. Проте, зміни економічної ситуації загострюють старі і породжують нові проблеми, що вимагає своєчасної й адекватної реакції, та змушує проводити постійний пошук шляхів удосконалення кредитування сільськогосподарських підприємств під оборотні засоби. дослідити особливості кругообігу оборотних засобів сільськогосподарських підприємств та їх вплив на процес формування оборотних активів;Механізм забезпечення кредитними ресурсами сільськогосподарських товаровиробників. Комерційні банки - фінансові посередники. Механізм короткострокового банківського кредитування. Форми забезпечення кредиту.Висновки і пропозиціїПроведений аналіз показав, що основну частину оборотних засобів сільськогосподарських підприємств Вінницької області складають оборотні виробничі фонди, питома вага яких в літній період зростає до 85 відсотків. Отже, одним з основних джерел формування оборотних засобів сільськогосподарських підприємств виступає не прибуток у складі виручки від реалізації продукції, не інші власні і прирівняні до них кошти, а кредиторська заборгованість, тобто власні джерела заміщуються залученими. Аналітичним шляхом установлено, що необхідність у залученні коштів КСП "Україна" Літинського району Вінницької області в 1997 році виникла у квітні - травні, а повернути їх можна було тільки по реалізації виробленої продукції наприкінці 1997 - початку 1998 рр., тобто прийнятний термін залучення коштів (а, відповідно, і кредитів) - 7-10 місяців. Для цього проведено аналіз усіх статей витрат по джерелах їх фінансування, та визначено, що виробничі запаси і товарна продукція, що складають відповідно 32% і 16% у загальній структурі оборотних засобів, у 1997 році були профінансовані власними коштами тільки на 40-50 відсотків. Активність інвесторів у зимовий період набагато нижча ніж в інші; вони не охоче вкладають кошти у виробничі запаси, тому що їх оборот може перевищити рік, а прибуток по таких операціях через низьку рентабельність сільського господарства, якщо й буде, то набагато нижчий, ніж прибуток від операцій на фінансовому ринку, або в інших галузях виробництва.Специфічність кругообігу авансованих коштів у сільськогосподарському виробництві визначається тривалістю їх кругообігу, значним розривом між робочим періодом і часом виробництва, нерівномірністю наростання витрат у виробничому процесі та вивільнення авансованої вартості з кругообігу, високою питомою вагою незавершеного виробництва і внутрішнього обороту продукції. Аналіз структури джерел фінансування оборотних засобів на сільськогосподарських підприємствах Вінницької області показує, що в останні роки відслідковується чітка тенденція до зниження питомої ваги власних оборотних коштів. В наслідок цього, знижується фінансова стійкість сільськогосподарських підприємств, зростає фінансовий ризик при укладанні договорів із банками, постачальниками; збільшуються обсяги залученого до обороту не планового джерела фінансування оборотних засобів - кредиторської заборгованості, що веде до наростання кризи неплатежів. Розподіл оборотних засобів сільськогосподарських підприємств по стадіях кругообігу на даний час не є оптимальним, оскільки спостерігається тенденція до збільшення частини оборотних засобів у сфері обігу, що веде до збільшення тривалості одного обороту. Ситуація в сільському господарстві склалася таким чином, що використовувати кредити на умовах, що пропонуються банками, товаровиробники не можуть: по-перше, велика частина короткострокових кредитів видається на строк від 2 до 4 місяців, що економічно не обгрунтовано для аграрного сектора.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ