Організація контролю за навчальною діяльністю учнів народних шкіл України у другій половині ХІХ століття - Автореферат

Правильно організований контроль стимулює дитину молодшого шкільного віку до подальшої освітньої діяльності та самовдосконалення, забезпечує обґрунтування отриманих результатів, сприяє формуванню у школярів самосвідомості й адекватного самооцінювання навчальних досягнень та усвідомлення причин тимчасових труднощів; визначає рівень опанування учнями освітніх стандартів, оволодіння сумою знань, сформованості вмінь і способів діяльності, розвитку креативних здібностей тощо. Опрацювання дисертаційних робіт засвідчує пошук нових систем контролю, зокрема оцінювання успішності, серед яких ефективним є звернення до вітчизняної педагогічної спадщини та практичного досвіду організації контролю у народних школах України. Окрім того, важливим для дослідження є узагальнення організації контролю у навчальному процесі початкової ланки освіти, яка на той час була найбільш потужною у теоретичному, практичному та методичному аспекті. Водночас аналіз зазначених наукових досліджень свідчить, що контроль за навчальною діяльністю учнів початкової народної школи у другій половині ХІХ століття не був предметом належної уваги науковців. Отже, актуальність проблеми, недостатня її розробленість зумовили вибір теми дослідження: "Організація контролю за навчальною діяльністю учнів народних шкіл України у другій половині ХІХ століття".У першому розділі - "Теоретичні засади контролю за навчальною діяльністю учнів народних шкіл України у другій половині ХІХ століття" - визначено стан досліджуваної проблеми у науково-педагогічній літературі, виявлено особливості контролю у контексті розвитку початкової освіти досліджуваного періоду, встановлено внесок вітчизняних педагогів у розробку теоретичних засад організації контролю за навчальною діяльністю учнів початкової школи. У дисертації охарактеризовано проблему контролю в динаміці - від визначення його організаційних засад, обґрунтування ролі і значення організації контролю до створення нормативно-правового забезпечення за навчальною діяльністю учнів народних шкіл у досліджуваний період. Доведено, що вищезазначене спричинило розвиток дидактики початкової школи, зокрема теорії організації контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів. Розглядаючи контроль як невідємну складову навчального процесу, спрямовану на повноцінне засвоєння учнями знань, учені, педагоги чітко визначали його функції (освітню, розвивальну, виховну, діагностичну), доводили важливість кожної з них. Глибоке усвідомлення педагогами важливості різних форм контролю в управлінні навчальною діяльністю учнів засвідчує їхнє прагнення розробити, вдосконалити програми іспитів, а саме: не використовувати одну й ту ж програму для викладання та іспиту; заздалегідь визначити програми перевірки і познайомити з нею всіх учнів; включати до іспиту стрижневі питання, памятати, що питання повинні відповідати ступеню розвитку учнів і вимагати від них кмітливості та вміння міркувати самостійно; надати право остаточного оцінювання знань не викладачам конкретного предмета, а фахівцям із загальної педагогіки (В.Установлено, що процес зародження та становлення масової народної школи почався у 30-40-х роках ХІХ століття і характеризувався поступовим розширенням мережі навчальних закладів нижчого рівня, специфікою механізму підпорядкування різним міністерствам та відомствам, мізерною платнею, яку отримували вчителі, відсутністю навчальних закладів для їх підготовки, короткотривалістю навчального року в сільських школах, спричиненого низьким рівнем життя більшості сімей, веденням занять російською мовою тощо. ІІІ етап - систематизації та узагальнення (1874 - кінець 90-х років), провідними тенденціями якого вважаємо: формування нормативно-правової бази контролю, посилення вимог до підготовки вчителя щодо здійснення контролю у навчальному процесі, запровадження у практику роботи народних шкіл широкого спектру засобів контролю навчальної діяльності учнів. Установлено, що наявність нормативно-правової документації (положень, циркулярів, розпоряджень) надавала можливість регламентувати питання контролю за навчальною діяльністю учнів у всіх типах народних шкіл, визначити вимоги до поточного і підсумкового контролю, його форми та методи, вимоги і критерії оцінювання знань, характер покарань, методику оцінювання знань з різних предметів, умови переведення учнів до старших класів, порядок проведення і склад комісії, яка здійснювала зовнішній контроль, чисельність претендентів на нагороди, місце і роль учителя в організації контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів тощо. Узагальнений досвід народних шкіл з питань організації контролю, виявлення особливості мети, завдань, форм і методів його реалізації в практиці на підставі прийнятих офіційно-нормативних документів, рівня розвитку тогочасної освіти, педагогічної науки, зумовило визначення провідних тенденцій подальшого розвитку організації контролю за навчальною діяльністю учнів початкової школи: удосконалення системи контролю за навчальною діяльністю учнів, методологічну переор

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ