Організація контролю навчальної діяльності студентів вищого технічного навчального закладу в умовах кредитно-модульного навчання - Автореферат

В умовах високого динамізму розвитку науки та освіти, стрімкого оновлення системи знань на перший план виступають завдання перегляду змісту, форм і методів навчання, орієнтації вищої освіти на особистість студента, запровадження нових технологій навчання, які забезпечували би високу якість підготовки випускників вищої школи. Існування низки недоліків традиційної системи контролю й оцінки навчальних досягнень студентів потребувало запровадження нових форм, методів і технологій контролю. Нові технології контролю повинні бути здатними реалізувати діяльнісний підхід до навчання, у ході якого можна побудувати навчальну діяльність, адекватну цілям навчання студентів і закономірностям оточуючої дійсності, цілеспрямовано управляти цією діяльністю відповідно законам засвоєння її змісту. Актуальність і недостатня розробленість проблеми та необхідність розвязання вказаних суперечностей обумовили вибір теми дослідження: “Організація контролю навчальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів в умовах кредитно-модульного навчання”. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що ефективність організації контролю навчальної діяльності студентів у процесі кредитно-модульного навчання залежить від реалізації таких педагогічних умов: адаптації субєктів навчального процесу до контрольно-оцінювальної діяльності в новій системі навчання; продуктивної взаємодії викладачів і студентів у процесі використання засобів компютерних технологій контролю; альтернативності видів, форм і методів контролю на всіх етапах навчання.У першому розділі - “Теоретичні питання організації контролю навчальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульного навчання” - на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури проаналізовано сутність провідних дефініцій теорії контролю, науково обґрунтовано їх теоретичні засади, розкрито функції і види контролю навчання та конкретні шляхи (форми, методи) його реалізації; висвітлено особливості контролю навчальної діяльності студентів у системі кредитно-модульного навчання. На підставі узагальнення розглянутих підходів визначено контроль як невідємну складову навчально-виховного процесу, що включає в себе діагностику, перевірку, облік та оцінку результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів (студентів) на всіх етапах навчання. Встановлено, що контроль як особлива частина процесу підготовки фахівця є педагогічною системою, що характеризується тісним взаємозвязком структурних елементів, специфічними принципами організації (індивідуального характеру перевірки й оцінки знань студентів; систематичності й системності перевірки й оцінки знань; тематичності; диференційованої оцінки успішності навчання студентів; єдності вимог викладачів до студентів; обєктивності) і функціями (контролюючої, коригуючої, навчальної, виховної, розвивальної). Для експериментальної перевірки було виділено і науково обґрунтовано умови успішної організації контролю навчальної діяльності студентів у системі кредитно-модульного навчання: адаптація субєктів навчального процесу до контрольно-оцінювальної діяльності в даній системі навчання (умова А); забезпечення продуктивної взаємодії викладачів і студентів у процесі використання засобів компютерних технологій контролю (умова Б); альтернативність видів, форм і методів контролю (умова В). Для адаптації студентів до навчання в умовах кредитно-модульної системи в ході формувального експерименту було вжито такі заходи: 1) різнобічне інформування студентів про зміст і умови навчання в системі кредитно-модульного навчання; 2) надання цілеспрямованої допомоги кожному студенту з питань організації самостійної роботи; 3) цілеспрямоване педагогічне спостереження викладачем за процесом адаптації студентів за такими показниками: академічна успішність (середній бал останньої сесії); задоволеність навчанням (рівень задоволеності за самооцінкою студентів); прийняття форм навчання, характерних для кредитно-модульної системи (активність самостійної роботи, прагнення підвищити свій рейтинговий бал); інтенсивність самостійної роботи студента (час, що витрачає студент на самостійну роботу; обсяг навчального матеріалу, засвоєного самостійно за відповідний час); міжособистісні стосунки (доброзичливість, взаємодопомога); професійна спрямованість (ступінь сформованості професійних інтересів, нахилів, здібностей).

2. Основний зміст дисертації