Організація грошово-кредитних відносин в умовах ринкового реформування економіки України - Автореферат

Роль даного механізму, що засновується на діяльності банківської системи, визначається особливостями організації нею грошово-кредитних відносин, які складаються внаслідок цілком обєктивної потреби субєктів ринку у залученні в необхідні моменти на кредитній основі грошових коштів для забезпечення неперервності індивідуального кругообороту капіталу. Разом з тим, грошово-кредитні відносини самі по собі мають складну структуру й охоплюють не лише мікроекономічний аспект взаємин, котрий визначається рівнем “комерційний банк - клієнт”, а й макроекономічні основи організації банківською системою грошово-кредитного посередництва, що визначаються напрямами монетарної політики центрального банку. Крім того, важливе значення має завдання, що стоїть перед самими комерційними банками з підтримання належного рівня своєї ліквідності при здійсненні позичкових операцій, що також безпосередньо відображається на функціонуванні механізму організації грошово-кредитних відносин. Основу дисертаційної роботи утворюють загальнонаукові прийоми і методи досліджень: системної оцінки при визначенні основних сутнісних моментів грошових і кредитних відносин та банківської системи; діалектичного підходу при вивченні суті банків загалом і центрального банку зокрема; порівняльного і факторного аналізу при дослідженні ролі грошово-кредитних відносин і особливостей функціонування банківської системи в перехідний період, а також основних теоретичних концепцій грошово-кредитного регулювання; моделювання при визначенні пропозицій з управління ліквідністю і кредитним портфелем, а також оптимізації кредитного процесу. Це дозволило нарівні з відомими раніше поняттями грошей і кредиту сформулювати сутність грошових, кредитних та грошово-кредитних відносин як окремих дефініцій, а також обгрунтувати сукупність факторів, що визначають більшу роль грошово-кредитних відносин у перехідний період порівняно як з адміністративно-командною, так і з розвинутою ринковою системою;“Інституційні основи організації грошово-кредитних відносин у процесі ринкових перетворень в суспільстві” присвячено науковому обгрунтуванню напрямів досягнення основної мети дисертації, що зумовлює необхідність зясування теоретичних аспектів суті грошово-кредитних відносин як окремого поняття, а також суті банків і банківської системи, яка утворює відповідний інституційний механізм для організації цих відносин, забезпечуючи неперервність суспільного відтворення. Системний підхід до вивчення суті кредитних відносин засновується на структуруванні їх за трьома рівнями, конкретний зміст яких утворюють: по-перше, обставини, які зумовлюють саму необхідність кредиту як економічної категорії, тобто обєктивні причини її існування, повязані з вивільненням ресурсів у одних субєктів ринку і потребою в них у інших, а також внутрішні, іманентні властивості кредиту - поверненість і строковість; по-друге, субєкти кредитних відносин, тобто кредитор і позичальник, котрі у масштабах всього господарства формують сукупність взаємозвязків між економічними агентами з приводу поворотного руху вартості, наданої у позику; по-третє, обєкт, тобто матеріальна субстанція кредитних відносин, що власне і визначає їхню конкретну форму - грошову чи товарну, що, відповідно, поділяє усю сукупність кредитних відносин на дві групи: грошово-кредитні і товарно-кредитні. Зростання значення грошово-кредитних відносин обумовлює потребу їх оптимальної організації, що визначається обєктивною інтегрованістю грошово-кредитних відносин до складу системи економічних відносин в цілому, а також проблемами економіки перехідного періоду, для якої організовані належним чином грошово-кредитні відносини можуть слугувати підмурівком для ефективного ринкового реформування усього господарства. Головна роль в організації грошово-кредитних відносин належить банкам, зміст діяльності яких полягає у забезпеченні можливості збігу інтересів кредитора і позичальника й, відповідно, перерозподілу ресурсів у масштабах національної економіки. У якості основних складових цього механізму в роботі виділено: 1) загальні основи організації грошово-кредитних відносин на макрорівні через виконання центральним банком своєї базової функції з реалізації грошово-кредитної політики; 2) комплекс заходів із управління банківськими установами на макро-та мікроекономічному рівнях з метою забезпечення стабільності функціонування банківської системи й відповідно ефективної організації нею грошово-кредитних відносин суспільства; 3) організація грошово-кредитних відносин на мікрорівні - через реалізацію комерційними банками своєї посередницької функції з кредитного обслуговування субєктів ринку.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні основних аспектів організації грошово-кредитних відносин в умовах економічної системи перехідного періоду. Банківський механізм організації грошово-кредитних відносин являє собою сукупність організаційно-економічних заходів, що формують умови і порядок дій інститутів банківськ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ