Організація фінансової діяльності інформаційних комплексів - Автореферат

Економіка України, її фінанси розвиваються в складних умовах поглиблення взаємозалежності фінансових систем окремих країн. Цей процес супроводжується стрімким розвитком індустрії інформації - сектору економіки, що пронизує усі види людської діяльності, утворює особливий сегмент сфери міжнародної торгівлі послугами та технологіями, обміну науково-технологічними досягненнями. Тому виникає потреба в розробці та впровадженні сучасних методичних підходів щодо організації фінансової діяльності компаній в інформаційній сфері з урахуванням тенденцій розвитку фінансових систем, світового інформаційного простору та особливостей перехідного періоду в Україні. Досвід функціонування компаній в умовах нестабільного розвитку економіки України свідчить про неефективність використання усталених методів управління фінансами, які застосовуються в країнах з розвиненою ринковою економікою. Аналіз сучасної вітчизняної літератури з питань фінансів, фінансового менеджменту дозволив визначити, що відомі вітчизняні вчені - фінансисти, зокрема О.У першому розділі "Теоретичні основи організації фінансової діяльності інформаційних комплексів" узагальнено результати дослідження на підставі критичного аналізу сучасної науково-методичної літератури з питань методичного забезпечення організації фінансової діяльності компаній індустрії інформації - інформаційних комплексів. У роботі визначено основні напрями методичного забезпечення організації фінансової діяльності інформаційного комплексу, найважливішими елементами якого є визначення сутності фінансових відносин, фінансових важелів, фінансових методів, складових правового та інформаційного забезпечення фінансово-господарської діяльності. Основними сферами фінансової діяльності інформаційних комплексів визначено забезпечення фінансовими ресурсами процесу виробництва інформаційного продукту (постачання матеріальних ресурсів, власне виробництво та надання послуг) з метою отримання прибутків (доходів), мобілізація і розподіл фінансових ресурсів, формування фондів (фінансовий менеджмент) та підтримка інформаційно-аналітичної бази фінансового характеру для прийняття управлінських рішень. При цьому вирішуються специфічні задачі: розробка фінансових стратегій (планування та прогнозування); моніторинг (аналіз, облік, контроль); управління доходами; управління поточними витратами; управління прибутком; управління податковими сплатами; управління формуванням власних фінансових ресурсів, що спрямовуються на розвиток інформаційного комплексу; управління формуванням позичкових фінансових ресурсів; управління обіговими активами; управління інвестиціями; управління ризиками та запобігання банкрутства. Сформульовано принципи управління фінансами, притаманні інформаційним комплексам, зокрема такі специфічні, як: врахування "миттєвості" життєвого циклу товару; "сфокусованість"; обовязковість розробки стратегій фінансово-господарської діяльності; аналіз приросту грошових потоків для кожного проекту або/та підрозділу інформаційного комплексу.Досягнення головної мети дисертаційного дослідження - розробку методичних основ та практичних заходів організації фінансової діяльності інформаційних комплексів в умовах сучасного етапу розвитку економіки України, - забезпечено наступними результатами: 1. Визначено, що організація фінансової діяльності субєкта підприємництва у сфері інформаційного бізнесу базується на методичних засадах застосування сучасних принципів і методів управління, реалізації фінансових відносин у внутрішньому і зовнішньому середовищі компанії. Визначено підходи систематизації показників фінансової діяльності, а саме: у відповідності до приналежності активній чи пасивній частині балансу компанії (витратній або дохідній частинам); за характером впливу на собівартість (зменшення або збільшення); за "джерелом" впливу, тобто приналежністю контрагентів фінансових відносин внутрішньому або зовнішньому середовищу. Визначено, що регулювання фінансових потоків у зовнішньому та внутрішньому середовищі інформаційного комплексу має правове, інституційне та економічне забезпечення, при цьому мають враховуватися його фірмові, національні та міжнародні особливості. Прийняття рішень щодо рівня цін передбачає формування спеціальної інформаційної бази, яка повинна включати: дані про конюнктуру ринку в цілому; інформацію про ціни (конкурентні, граничні, середньовиважені тощо); інформацію про виробництво та витрати; інформацію про конкуренцію на ринку; інформацію про законодавчо-нормативну базу, яка визначає політику держави щодо регулювання сфери інформаційного бізнесу; інформацію про фінансові результати (виручку від продажу товарів і прибуток) тощо.

Основний зміст