Висвітлення історії розвитку Організації договору про колективну безпеку, її співпраці та конкурування з іншими міжнародними організаціями. ОДКБ як засіб впливу Росії на НАТО, інструмент військово-політичної інтеграції Росії на пострадянському просторі.
При низкой оригинальности работы "Організація договору про колективну безпеку: нова форма організації Варшавського договору у 1992-2015 рр.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Росія прагнула обєднати лояльні до себе країни в єдину безпекову організацію, яка могла б певним чином замінити Організацію Варшавського договору (ОВД) і стати певною альтернативою НАТО, яка стрімко просувалась на схід. В роботах експертів і аналітиків Заходу [8, 9, 10, 11, 12] Організація Договору про колективну безпеку в основному характеризується наступним чином: ОДКБ - це правонаступниця Організації Варшавського Договору, інструмент ідеологічного протистояння Заходу; створення ОДКБ - це реакція Росії на розширення НАТО та зростання впливу США на пострадянському просторі; Організація - це інструмент російського впливу на пострадянському просторі; воєнно-політичний союз країн СНД неефективний, тому що всередині його безліч протиріч. Саме Росія стала ядром СНД - інституції, яка була створена задля безкровного розпаду СРСР [5, с.14]. Спочатку Ташкентський договір підписали 6 країн - колишніх членів СРСР: Росія, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан. Узбекистан вирішив змінити зовнішньополітичний курс та поновити зближення з Росією та її союзниками, адже країни Заходу критикували Узбекистан за відсутність демократії.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
