Характеристика християнізації русі, як зміни світоглядних та культурно-ціннісних орієнтирів. Вивчення особливостей роду праукраїнців. Ознайомлення з джерелами формування філософської думки стародавньої русі. Аналіз філософських ідей київських книжників.
Це була держава антів, які осідали на південних землях України. її історична роль полягала в тому, що праукраїнський народ не тільки знайшов важелі для свого державотворення, а й вперше організував державу, яка мала спільну територію і дала назву цілому народові. І хоча християнство було відоме на Русі задовго до офіційного його введення, але саме 988 р. для літописців, що належали до духовного стану, став тим рубежем, який поділив історію східних словян на два періоди: язичницький, коли руський народ перебував у повному мороці та невігласності, і християнський, що приніс світло високої культури в його пітьму. Разом з феодалізмом і християнством на Русі закріплювався і новий світогляд, домінантою якого стало сприйняття значущості людини і людства в навколишньому світі. Якщо в язичництві домінувало річне уявлення про світ, замикаючи час у річний цикл земних сезонів: весни, літа, осені, зими, то християнство принесло уявлення про тисячолітні зміни в долі багатьох народів світу. Історія отримує певний світоглядний сенс і обєднує собою все людство, де історія тієї чи іншої країни стає частиною світової історії.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
