Організація діяльності районних рад в Україні: адаптація європейського досвіду належного врядування - Автореферат

Взятий Україною курс на забезпечення європейського рівня життя громадян, членство в Раді Європи, ратифікація Європейської хартії місцевого самоврядування й інших міжнародних документів спонукають Україну до виконання взятих на себе зобовязань щодо розбудови ефективної системи дієздатного, належного місцевого самоврядування відповідно до європейських стандартів. Необхідність удосконалення діяльності районних рад як важливої складової єдиної системи місцевого самоврядування України зумовлюється невідповідністю сучасної організації роботи районних рад та вимогами до них, продиктованими розвитком українського суспільства. Районні ради в Україні протягом тривалого історичного періоду перебувають у стані безперервної зміни умов функціонування та ресурсного забезпечення, незважаючи на їх важливе місце в системі місцевого самоврядування та виконання функцій, які, крім районних рад, не можуть виконувати інші органи, а саме: здійснювати правомочності з управління спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ та міст району; виступати своєрідним урівноважувачем спільних інтересів територіальних громад і загальнонаціональних інтересів; забезпечувати на рівні району соціальні стандарти надання освітніх, медичних, соціальних та інших послуг. Дисертаційна робота безпосередньо повязана з науковими дослідженнями кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України, які здійснювались у межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” за темою “Дослідження концептуальних основ запровадження спеціальності 8.150108 “Місцеве самоврядування” для професійної діяльності у сфері публічного управління” (ДР № 0109U003015), у рамках якої автор була співвиконавцем, а в розділі наукової розробки “Місцеве самоврядування: стан та перспективи реформування” визначила підходи до впровадження в діяльність районних рад принципів належного врядування (прозорості та участі громадян), дослідила шляхи гармонізації програми підготовки фахівців з місцевого самоврядування на основі порівняльного аналізу із зарубіжними аналогами, а також за темою “Дослідження теоретико-методологічних засад запровадження спеціалізацій спеціальностей 8.150108 “Місцеве самоврядування” та 8.150109 “Регіональне управління” (ДР № 0110U000424), у рамках якої у розділі “Особливості сучасного стану регіонального та місцевого розвитку” на основі аналізу організаційно-правового забезпечення діяльності представницьких органів місцевого самоврядування дисертант запропонувала підходи до якісної зміни діяльності районних рад відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування. Інформаційну базу дослідження становлять загальнодержавні законодавчі та нормативно-правові документи, нормативні акти центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, аналітичні матеріали комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державного комітету статистики України, офіційні сайти Європейського Союзу та Ради Європи, розробки Національної академії державного управління при Президентові України, напрацювання вітчизняних і зарубіжних організацій та окремих авторів.У першому розділі - “Теоретичні засади і традиції діяльності органів місцевого самоврядування на регіональному та субрегіональному рівнях в Україні та європейських державах” - узагальнено наукові підходи до організації діяльності районних рад в Україні, досліджено європейський досвід належного врядування, проведено аналіз упровадження принципів належного врядування у діяльність органів місцевого самоврядування в Україні. Серед науковців (О.В.Батанов, І.П.Бутко, В.І.Борденюк, С.Є.Саханенко, В.М.Шаповал, В.С.Куйбіда та ін.) дискусійними залишаються питання щодо визначення статусу районних рад: як штучних адміністративно-територіальних одиниць, що утворюють вторинну територіальну громаду, яка може визнаватися або не визнаватися субєктом права на місцеве самоврядування, чи як багатоцільових органів з відповідними повноваженнями, що забезпечують горизонтальну інтеграцію і координацію різних служб, які функціонують на низовому рівні, з подальшою трансформацією їх діяльності в єдиний курс, забезпечуючи тим самим здійснення влади на субрегіональному рівні. Поза увагою науковців також залишилися важливі проблеми, що потребують дослідження, зокрема: обґрунтування принципів, на яких здійснюють діяльність районні ради; окреслення ролі і місця районних рад у системі місцевого самоврядування; формування організаційної структури та повноважень представницьких органів субрегіонального рівня; визначення шляхів реформування районних рад відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування. Зокрема, зясовано, що в Україні на практиці неправомірно плутають поняття: “добре врядування”, “принцип належного врядування та адміністрування”

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ