Організація діяльності навчально-методичних комплексів у вищих навчальних закладах Слобожанщини (друга половина XIX століття) - Автореферат

Цікаві дані з точки зору становлення та розвитку навчально-методичної бази вітчизняних університетів досліджуваного періоду містять фундаментальні дореволюційні історико-педагогічні монографії: Д.Багалія - "Опыт истории Харьковского университета /с 1802 по 1815гг./", "Опыт истории Харьковского университета /с 1815 по 1835 гг.", "Ученые общества и учебно-вспомогательные учреждения Харьковского университета /1805-1905/"; Д.Багалія та М.Халанського "Опыт истории историко-филологического факультета Харьковского университета за первые сто лет его существования"; Д.Багалія та І.Осипова "Физико-математический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования"; Д.Багалія та М.Чубинського "Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования /1805-1905/"; Д.Багалія, М.Сумцова, В.Бузескула "Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования /1805-1905/", К.Фойгта "Историко-статистические записки об Императорском Харьковском университете и его заведениях от основания университета до 1859 г"; М.Владимирського-Буданова "История Императорского университета св. Деякі аспекти організації й функціонування навчально-методичних комплексів вітчизняних університетів XIX століття (розширення навчальних приміщень, фінансування підрозділів навчально-методичного комплексу, правила користування окремими навчально-допоміжними установами) знайшли відображення на сторінках дореволюційних періодичних видань як найбільш мобільного виду наукової інформації і пропаганди. Розкриваючи специфіку освітньо-педагогічних проблем вищої школи в Україні XIX століття, тенденції формування соціальних інститутів, етапи розвитку, зміст і форми навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти, вони певною мірою звертали увагу на роль навчально-методичних комплексів вищої школи у формуванні творчої особистості майбутніх фахівців. Проте опубліковані в них дані недостатньо характеризують ґенезу становлення і розвитку навчально-методичних комплексів, їх структурну специфіку в межах окремого регіону, ставлення офіційних урядових кіл до проблеми наявного навчально-методичного забезпечення вітчизняної вищої школи, напрями діяльності та шляхи їх використання в навчально-виховному процесі ВНЗ досліджуваного періоду. Отже, соціально-економічні зміни в Україні, потреба в створенні нової системи навчально-методичного, інформаційного забезпечення вищої школи, індустрії сучасних засобів навчання і виховання, здійснення технічної й технологічної модернізації навчального процесу, відсутності цілісного історико-педагогічного дослідження з організації та функціонування навчально-методичних комплексів вітчизняних вищих навчальних закладів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Організація діяльності навчально-методичних комплексів у вищих навчальних закладах Слобожанщини (друга половина XIX століття)".У першому розділі "Організаційно-педагогічні питання діяльності навчально-методичних комплексів у вищих навчальних закладах другої половини XIX століття" зясовано історико-педагогічні витоки і механізм впливу різних чинників на становлення й розвиток навчально-методичних комплексів у вищих навчальних закладах в контексті розвитку вищої освіти в Україні; узагальнено погляди педагогів, науковців, діячів освіти на роль, значення та функції навчально-методичних комплексів ВНЗ досліджуваного періоду; визначено і схарактеризовано загальні напрями їхньої діяльності. У дисертації на основі всебічного аналізу й узагальнення історико-педагогічних джерел визначено, що становлення та розвиток навчально-методичних комплексів вищої школи тісно повязані з реформаторськими процесами в українському шкільництві кінця XVI - початку XVII ст., які зумовлювались впливом європейських культурних процесів на освітньо-культурне відродження в Україні, потребою в піднятті рівня знань, усвідомленням прогресивною частиною українського суспільства ролі вищих навчальних закладів у створенні науково-освітнього потенціалу нації. Результати проведеного дослідження свідчать, що питання створення і належного функціонування навчально-методичних комплексів вітчизняних університетів досліджуваного періоду знайшло відображення не лише в офіційних документах, але й стало предметом особливої уваги з боку прогресивної громадськості, видатних діячів науки й освіти, зокрема Д.Багалія, В.Вернадського, Ф.Нельдехена, М.Пирогова, І.Тютчева, І.Цвєтаєва, В.Черняєва, учених Київського, Харківського та Одеського університетів. Такий підхід до оцінки ролі й значення навчально-методичних комплексів вищої школи зумовив визначення науковцями, педагогами досліджуваного періоду тих функцій, які навчально-методичні комплекси мали здійснювати в процесі діяльності, а саме: - удосконалення навчального процесу та впровадження наукових досягнень у практику вищої школи; У другому розділі - "Досвід використання навчально-методичних компле

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ