Організація діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян в Україні - Автореферат

Виходячи з цього, сьогодні в практичній роботі органів внутрішніх справ запроваджується нова модель правоохоронної діяльності, у якій важливого значення набуває формування принципово нових підходів, що дозволили б реалізувати конституційні гарантії прав і свобод громадян, зокрема через механізми розгляду та вирішення їхніх звернень. За даними Департаменту інформаційних технологій МВС України простежується тенденція щодо зростання кількості зареєстрованих заяв, повідомлень та іншої інформації про події, що свідчить актуальність дослідження інституту адміністративно-правових засад діяльності міліції щодо звернень громадян. Роботи вищезазначених авторів мають безсумнівне теоретичне й практичне значення, проте реалії практичного забезпечення й захисту прав людини і громадянина в діяльності міліції в сучасний період потребують подальшого вдосконалення організації діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян, що обумовлено низкою факторів як обєктивного, так і субєктивного характеру. У звязку з цим виникає необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень стосовно практичної організації діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян з урахуванням перспектив розвитку відповідного законодавства. Виходячи з цього, комплексне дослідження організації діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян у сучасних умовах набуває особливої актуальності і має сприяти розробці пропозицій щодо підвищення її ефективності й забезпечення дотримання законності в процесі здійснення цієї діяльності.“Поняття звернень громадян та генезис правового регулювання діяльності міліції щодо їх розгляду” складається з трьох підрозділів, у яких здійснюється історичний екскурс щодо виникнення поняття “звернення”, визначено його форми та проаналізовано зміст, а також розглянуто аспекти та механізми правового регулювання діяльності міліції з питань розгляду звернень громадян як інструмента соціального управління. “Поняття “звернення громадян” в законодавстві України” стверджується, що звернення до владної інстанції в період розвязання сучасних проблем розвитку суспільних відносин в Україні залишається найпоширенішою та найдоступнішою формою взаємовідносин між людиною і владними структурами. Звернення, як форма спілкування з владою, сягає своїм корінням у глибоку історичну давнину, бо будь-які “чолобитні”, клопотання, скарги чи пропозиції громадянина або ж члена суспільної групи до представника чи представництва влади можуть розцінюватися саме як звернення у сучасному розумінні цього поняття. Основний Закон гарантує громадянам право на звернення, які повинні бути розглянуті і на які громадяни мають отримати обґрунтовану відповідь у встановлений законом термін. Через звернення громадяни реалізують свої права і законні інтереси; звернення становлять ефективний засіб відновлення порушених прав громадян, засіб захисту цих прав; вони є найважливішим джерелом інформації, потрібним органам влади для вирішення питань державного і суспільного життя, одним із засобів запобігання правопорушенням.Звернення до владної інстанції, зокрема до міліції, у період розвязання сучасних проблем розвитку суспільних відносин в Україні залишається найпоширенішою та найдоступнішою формою взаємовідносин між людиною і правоохоронними органами. Пропозиції, заяви, скарги є різними видами звернень громадян, що являють собою вольові юридичні дії, з якими держава за допомогою норм права повязує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Для вирішення цих проблем необхідне запровадження єдиних методів і методології у роботі зі зверненнями громадян, що забезпечить відповідний захист від свавілля чиновників та надасть громадянинові відповідні правові гарантії. Процес розгляду звернень громадян - це системне утворення, комплекс взаємоповязаних процесуальних дій, які: створюють певну сукупність процесуальних правовідносин, що відрізняються предметною характеристикою і взаємоповязаністю з відповідними правовідносинами; потребують встановлення доказів, а також обґрунтування всіх обставин і фактичних даних юридичної справи, що розглядається; спричиняють необхідність закріплення офіційного оформлення отриманих процесуальних результатів у відповідних документах.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ