Поняття, завдання і місце оздоровчого туризму у рекреації, його суб’єкти і об’єкти, використовувані туристичні території та центри. Особливості надання основних та додаткових послуг, умови для успішного розвитку. Досвід організацій оздоровчого туризму.
Вступ туризм оздоровчий рекреація У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм, оздоровлення - що врешті-решт означає здоров’я - є найвищою соціальною цінністю. Це пов’язано в першу чергу із значним ростом доходів населення економічно розвинутих країн, зростанням загальноосвітнього рівня людей, розвитком транспортного сполучення. Люди залишають свої домівки з наміром відвідати нові місця, збагатити себе знайомством з пам’ятками історії, культури і мистецтва. Крім того, індустріальний розвиток цивілізації, забруднення екологічних систем навколо великих промислових районів, збільшення психологічного навантаження на людину через прискорення темпу життя, змушує все більшу кількість людей шукати відпочинок та оздоровлення в поки що екологічно благополучних регіонах світу. Туристи мають можливість не тільки відпочити і відтворити функціональні можливості свого організму, але й ознайомитись з її історією та культурою. Метою курсової роботи є аналіз сучасного стану оздоровчо-рекреаційної діяльності в Україні та закордоном. Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні завдання: проаналізувати теоретичні питання стосовно оздоровчого туризму; проаналізувати організацію діяльності туристичної фірми «САМ», зокрема, турів оздоровчого характеру, розробити тур оздоровчого характеру. 1. У глибшому сенсі вона розглядається у звязку з емоційним досвідом та натхненням, що зявляється як наслідок рекреаційної дії. Рекреація як біологічна функція та соціальне надбання певного етапу розвитку людства сама є поняттям широким і поліаспектним. Туризм є мобільною складовою рекреації, повязаною з доланням простору задля відпочинку, розваги, лікування або з будь-якою іншою метою, не повязаною з отриманням прибутку. Безпосереднє спілкування різних народів і різних культур сприяє взаємозбагаченню та саморозвитку культури, відіграє значну роль в укріпленні миру та порозуміння на планеті, розширює культурні та ділові контакти. Можна стверджувати, що саме у XX ст., завдяки масовості, туризм став явищем сучасної культури. Зазначені характерні ознаки роблять туризм ефективною галуззю господарства, що відіграє дедалі більшу роль як в національних економіках, так і в світовій торгівлі послугами. Особливостями лікувально-оздоровчого туризму е: - тривалість перебування, що повинна становити не менше трьох тижнів, незалежно від типу курорту і захворювання, оскільки лише за такий час можна досягти оздоровчого ефекту; - висока вартість перебування і лікування - звичайне лікування на курортах є дорогим, тому цей вид туризму розрахований на заможних клієнтів, що замовляють індивідуальну програму перебування і лікування; - вік - як свідчить статистика, на курорти найчастіше їдуть люди старшої вікової групи, хоча останнім часом відпочинок на курортах обирають і люди середнього віку, які страждають недугами. На бальнеологічному курорті головним лікувальним фактором слугують природні мінеральні води. Основні райони лікувально-оздоровчого туризму в Старому Світі знаходяться в Європі. До XIX ст. сформувалася німецька курортологическая школа, прихильниками якої крім Німеччини, Австрії та Швейцарії стали Чехія та Словаччина. Він являє собою гейзер, викидає близько 2 тис. л/хв гарячої води (72,6°C) на висоту 14 м. Тут бували Гоголь, Тургенєв, Гончаров, Зігмунд Фрейд, Карл Маркс, Петро I, Бетховен, Бісмарк, Шиллер, Гете і ін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
