Висвітлення теоретичних питань та практичного досвіду функціонування бібліотечних консорціумів, діяльність яких пов’язана зі створенням зведених електронних каталогів та каталогів наступного покоління на рівні країни або на рівні одного типу бібліотек.
При низкой оригинальности работы "Організація бібліотечних консорціумів (із досвіду роботи зарубіжних бібліотек)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Існують різні визначення поняття "консорціум" - як ширші, так і вужчі, але загальну суть терміну можна сформулювати так: консорціум - це група незалежних бібліотек (двох і більше), що погодилися співпрацювати разом для забезпечення своїх певних потреб [1]. Своєю участю у консорціумах бібліотеки-учасники погоджуються на спільне використання ресурсів, а точніше - всіх видів інформації у будь-яких форматах, персоналу і обладнання, досвіду та послуг [2]. Враховуючи тип бібліотек-учасниць або аспект їх діяльності, можна виділити консорціуми, що поєднують: а) бібліотеки різних типів, б) бібліотеки одного типу [2]. Особливості прийому в учасники є основою для поділу на: а) відкриті консорціуми, що є незавершеними у своєму формуванні (їх учасники можуть приєднуватися і залишати організацію у будь-який час); б) закриті консорціуми, що передбачають обмежену участь; в) однорідні або рівнозначні моделі, засновниками яких є група професіоналів-однодумців із різних бібліотек однакового типу і розміру [3]. Слід зазначити, що бібліотекам посткомуністичних країн у своїй роботі доводилося стикатися з різними складнощами: а) бібліотеки, що входили до одного консорціуму могли підпорядковуватися та звітуватися різним керівним органам (міністерствам); б) жодна з бібліотек не мала автономного бюджету; в) спостерігалася недостатньо конструктивна поведінка адміністрації університетів щодо власних бібліотек, г) прослідковувалася недостатня підготовка бібліотечного персоналу та його опір інноваціям [12].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
