Причини й передумови реформування архівної справи у Польщі у перші повоєнні роки та наприкінці 1970-х – на початку 1980-х рр. Правовий статус і внутрішня структура служби. Напрями використання інформації. Форми видавничої діяльності архівної служби.
Повноцінний розвиток будь-якої галузі життєдіяльності суспільства в окремо взятій країні неможливий без вивчення і запозичення зовнішнього досвіду. Активний розвиток національних архівних систем упродовж другої половини ХХ ст., спричинений, з одного боку, посиленням уваги держави й суспільства до архівів як інститутів суспільної памяті й скарбниць культурної спадщини, а з іншого, зростанням потреб споживачів у ретроспективній інформації, інтеграція цих систем у глобальний цивілізаційний простір, уніфікація підходів до організації архівної справи в різних країнах підтверджує правильність цієї тези. Близькість розташування, тісні історичні, соціогуманітарні й наукові контакти, зокрема у сфері архівної справи, довгий період співіснування у рамках одних державних організмів і політичних систем та врешті складний період реформування суспільних інститутів на шляху до демократизації суспільства, його інтеграції у світове співтовариство - це далеко неповний перелік чинників, які зближують й обєднують дві країни, та причин, що зумовлюють підвищену увагу архівістів України до проблем організації архівної справи у Польщі. Мета дослідження - показати організацію архівної справи у Польщі у період з 1945 по 2005 р. Для досягнення цієї мети сформульовано такі завдання: - окреслити причини й передумови реформування архівної справи у Польщі у перші повоєнні роки та наприкінці 1970-х - на початку 1980-х рр.; зясувати принципи організації архівних документів у державних архівах, розглянути і проаналізувати основні етапи, принципи й методи їх опрацювання;У другій половині 1960-х рр. польськими науковцями було видано цикл статей інформаційно-аналітичного характеру, присвячених організації архівної справи у Польщі та діяльності її архівів у повоєнний період. До першої групи належить т. зв. архівний кодекс із 1950-х рр., до якого входить Декрет про державні архіви від 1951 р., розпорядження Ради Міністрів у справі Державного архівного фонду від 1952, 1957 й 1958 рр. і постанова Голови Ради Міністрів у справі мережі державних архівів від 1952 р., а також Закон про Національний архівний фонд та архіви від 1983 р. з наступними змінами й доповненнями. В роботі також використано статути органів державної архівної служби Польщі - Головної дирекції державних архівів та підпорядкованих їй архівів, положення про комісії, які діяли при них, положення про наукових працівників державних архівів. Операції з Державним архівним фондом здійснює мережа державних архівів, яку утворюють архіви чотирьох родів: 1) архіви, які підпорядковуються головному директору державних архівів; 2) архіви, які не підпорядковуються головному директору державних архівів; 3) архівні підрозділи державних інституцій і органів місцевого самоврядування; 4) архів Комітету у справах радіо й телебачення. Архівні довідники як результат опрацювання вищого рівня поділяються на три групи: довідники з інформацією про архіви, склад і стан опрацювання їхніх фондів, довідковий апарат (список і картотека фондів, путівники по архівах й архівних фондах, інформатори й каталоги архівних описів); довідники, які містять інформацію про архівні документи на рівні одиниць зберігання у фонді (огляд фонду, список документів, архівний каталог та тематичний каталог); довідники, що розкривають зміст окремих документів в одиницях зберігання (індекс, реперторій та сумарій).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы