Особливості діяльності різних форм соціальної підтримки молоді у вищій школі, визначення управлінських аспектів їх ефективного забезпечення. Розробка нормативної моделі студентської соціальної служби. Науково-методичний комплекс підготовки спеціалістів.
При низкой оригинальности работы "Організація і управління діяльністю студентських соціальних служб у вищих навчальних закладах України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Соціально-економічні перетворення в суспільстві викликали потребу реформування вищої освіти в Україні, основні напрями якої були визначені Державною національною програмою “Освіта” (Україна ХХІ століття) у 1994 р., конкретизовані й уточнені Національною доктриною розвитку освіти у 2002 р. В освітянських колах та на державному рівні вивчається питання про міру відповідності рівня соціалізації й становлення студентської молоді сучасним потребам українського суспільства, а також про необхідність надання соціальної допомоги студентам для забезпечення оптимальних умов підготовки кваліфікованих спеціалістів, здатних успішно адаптуватися не тільки на українському, але й на європейському ринку праці. В управлінні навчально-виховним процесом ВНЗ питанням соціалізації студентської молоді приділяється недостатня увага за відсутності обовязкових вимог і стандартів щодо соціальної роботи у студентському середовищі, законодавчо визначених штатних посад соціальних працівників у вищій школі, дієвих механізмів відповідальності за стан виховної роботи. Актуальність проблеми, її практична значущість та недостатня розробленість у науці дозволили нам сформулювати тему дисертаційного дослідження: “Організація і управління діяльністю студентських соціальних служб у вищих навчальних закладах України”. Мета дослідження - науково обґрунтувати, розробити й апробувати організаційно-управлінську модель діяльності студентської соціальної служби ВНЗ як чинника соціалізації студентської молоді.У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи дослідження організації діяльності студентських служб” - здійснено аналіз теоретичних передумов та досвіду організації соціальної допомоги студентській молоді, розкрито специфіку соціального становлення студентів в умовах сучасної вищої школи та визначено форми й успішність реалізації їх соціальної підтримки. У дослідженні зазначено, що управління навчально-виховним процесом ВНЗ довгий час було спрямоване на формування механізму, складовими якого визначалися ідеологічні, економічні та соціальні аспекти, а також зясовано, що зміни в соціально-економічній структурі українського суспільства на сучасному етапі вимагають підсилення гуманістичної основи управління ВНЗ та відповідної зміни її принципів. Незважаючи на існування значної кількості структур (виховні підрозділи ВНЗ, студентське самоврядування, студентський профспілки тощо), спрямованих на вирішення соціальних студентських проблем, залишаються недослідженими питання забезпечення системності, доступності та оперативності такої допомоги, що значно знижує ефективність соціалізації студентів. Шляхом проведення констатуючого експерименту визначено специфіку та складових технології соціальної підтримки студентської молоді на факультетському та загальноуніверситетському рівнях, підтверджено відсутність багатьох компонентів психологічної, соціально-педагогічної та інформаційно-оздоровчої роботи серед студентів, що і створило підґрунтя для визначення напрямків діяльності СТСС ВНЗ. Дослідження підтвердило, що існуючі принципи (універсальності, охорони соціальних прав, соціального реагування, профілактичної спрямованості, клієнтоцентризму, опори на власні сили клієнта, конфіденційності, толерантності) та методи роботи центрів соціальних служб для молоді недостатньо адаптовані до роботи у студентському середовищі, у звязку з чим вони потребують відповідного обґрунтування й врахування при визначенні вимог до спеціалістів, які будуть залучатися до роботи у студентських соціальних службах ВНЗ.Проте цей період характеризується недостатньою вивченістю механізмів формування соціальної активності студентів протягом всього навчання, а практичний рівень розвязання соціальних проблем студентства не відповідає вимогам сучасного розвитку суспільства. Виявлено особливості діяльності різних форм соціальної підтримки студентської молоді, зокрема: на рівні структурних підрозділів ВНЗ, державних установ, які реалізують молодіжну політику, молодіжних громадських організацій, а також визначено управлінські аспекти їх ефективного забезпечення у роботі зі студентами. У вищих навчальних закладах механізми управління навчально-виховним процесом не охоплюють вирішення значної кількості соціальних проблем, з якими стикаються студенти: проблеми соціалізації, адаптації на молодших курсах, вирішення гострих соціальних питань, які повязані з проживанням у гуртожитку; профілактика негативних явищ, формування здорового способу життя, набуття професійного досвіду студентів споріднених спеціальностей тощо. Організаційний аспект моделі складають структурні компоненти СТСС (відділ профілактики, відділ молодіжних ініціатив, методичний та організаційний відділи) та соціальні програми, що розробляються на основі попиту студентів і зумовлюють зміст та послідовність реалізації соціальної роботи у студентському середовищі. Функціонування СТСС показало, що підвищення ефективності їх діяльності можна досягати такими шляхами: адаптації типової моделі СТСС до умов певного вищого навчального закладу;
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы