Методи оцінки ефективності інвестицій, умови їх застосування та вимоги щодо їх вхідної інформації. Вибір показників оцінки прийнятності вкладів, їх основні переваги та недоліки. Визначення початкових та аналітичних параметрів інвестиційних альтернатив.
Зміст Вступ 1. Зміст і порядок проведення інвестиційних розрахунків при оцінці обєкта вкладення засобів 1.1 Методи оцінки реальних інвестицій 1.2 Методи оцінки інвестицій у фінансові активи 2. Аналіз інвестиційних альтернатив 2.1 Визначення початкових параметрів інвестиційних альтернатив 2.2 Розрахунок аналітичних параметрів показників інвестиційних альтернатив Висновки Список використаних джерел Вступ Необхідність забезпечення стабільного економічного зростання, структурних зрушень у національній економіці висуває на перший план проблему генерування ресурсів та їх спрямування у реальний сектор. За умов низького інвестиційного потенціалу держави, недостатнього рівня розвитку фінансового ринку, обмежених можливостей підприємств самостійно фінансувати інвестиційні проекти роль банківської системи в активізації інвестиційної діяльності посилюється, адже банківський сектор розвивається динамічніше, ніж інші сектори економіки й залишається найбільшим сегментом фінансового ринку країни. Здійснення оцінки прийнятності інвестиційних проектів пов’язане з певними труднощами, зумовленими змінами пріоритетів і концептуальних підходів щодо оцінки ефективності інвестиційних намірів позичальника, пов’язаної з визначенням прогнозних даних щодо ефективності роботи об’єкта в майбутньому. З позиції банку (коли банк кредитує інвестиційний проект, бере участь у його реалізації чи надає консультативні послуги) існує велика відповідальність за вибір інвестиційних проектів та високі вимоги щодо достовірності методів обґрунтування цього вибору та оцінки їх ефективності. На жаль, проблемам розробки таких методів у нашій країні приділяється недостатня увага, що зумовлено помилковою точкою зору щодо бездоганності методик, які застосовуються у розвинутих країнах, та можливості їх безпроблемного копіювання в умовах України. Необхідно зазначити, що хоча методи оцінок інвестиційних проектів, умови їх застосування та вимоги щодо їх вихідної інформації визначені і відпрацьовані міжнародною практикою країн з розвинутою ринковою економікою, не потрібно розраховувати на їх універсальність і досконалість. Сучасний стан економіки характеризується важко прогнозованими темпами інфляції, змінами цінової структури, нестійкістю податкового законодавства і системи пільг. Під час вибору методів оцінки інвестиційних проектів виникає низка питань: чи існують концептуальні розбіжності в методах добору і оцінки інвестиційних проектів на рівні держави, регіону і фірми; які при цьому можуть бути встановлені критерії ефективності інвестиційного проекту; які роль і місце соціальних факторів і як вони мають враховуватись під час реалізації інвестиційних проектів різного рівня. Зміст і порядок проведення інвестиційних розрахунків при оцінці обєкта вкладення засобів 1.1 Методи оцінки реальних інвестицій Фінансові ресурси підприємства використовуються для фінансування поточних витрат і інвестицій. Інвестиції - це використання фінансових ресурсів у формі довгострокових вкладень капіталу (капіталовкладень). Методом зниження ризику значних утрат є диверсифікованість портфеля, тобто покупка певного числа різних цінних паперів. При покупці акцій і облігацій одного акціонерного товариства інвестору варто виходити з принципу фінансового леверіджа, що являє собою співвідношення між облігаціями і привілейованими акціями, з однієї сторони, і звичайними акціями з іншої: Л = [O А1]/А2, Де Л - рівень леверіджа; О - сума випуску облігацій; А1 - сума випуску привілейованих акцій, А2-сума випуску простих акцій. Вирішуючи питання про створення портфеля, інвестор повинен визначити для себе параметри, якими він буде керуватися: Вибрати оптимальний тип портфеля, який може бути зорієнтований на зростання доходу чи на ріст курсової вартості цінних паперів. До того ж варто додати, що технології швидко змінюються й зростає вартість проектів. При укладанні фінансового чи кредитного договору сторони (кредитор і позичальник) домовляються про розмір процентної ставки - співвідношення суми процентних грошей, виплачуваних за фіксований проміжок часу, до величини позики. Процес збільшення грошової суми в звязку з додатком відсотків до суми боргу називають нарощуванням чи ростом початкової суми. Процентні ставки можуть застосовуватися до початкової суми протягом усього терміну позики (прості процентні ставки) чи до суми з нарахованими в попередньому періоді відсотками (складні процентні ставки). а) прості відсотки FV = PV ( 1 nR), де FV - сума, накопичена до кінця n-го періоду, PV - початкова сума позики, R - процентна ставка, n - кількість періодів часу. б) складні відсотки У довгострокових фінансово-кредитних операціях, якщо відсотки не виплачуються відразу після їхнього нарахування, а додаються до суми боргу для нарощування суми позики, як правило, застосовують складні відсотки. Періоди/R 1% 3% 5% 10% 20% 1 0,099 0,971 0,952 0,909 0,883 10 0,905 0,744 0,614 0,386 0,162 50 0,608 0,228 0,087 0,009 0,0 Приклад 2. Дисконтна ставка - це процентна ставка, застосовувана для майбутніх платежів, щ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
