Аналіз евфонічних, орфографічних, лексико-семантичних помилок, яких припускаються журналісти інтернет-ЗМІ. Анормативи, зібрані із сучасних крос-медійних матеріалів та чинники, які спричинили їх виникнення. Приклади типових помилок із сайтів телеканалів.
При низкой оригинальности работы "Орфографічні й лексичні помилки в крос-медійних ЗМІ: типологія, причини виникнення", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Систематизовані анормативи, зібрані із сучасних крос-медійних матеріалів, визначено чинники, які спричинили їх виникнення, наведено приклади типових помилок із сайтів інформаційних агенцій, інтернет-версій періодичних видань і телеканалів, сайтів державних установ. Це вимагає від журналіста ґрунтовної підготовки, володіння багатьма навичками роботи з матеріалом, уміння його подати чітко, професійно й грамотно, адже, зважаючи на масовість інтернет-аудиторії, журналіст через свою творчість поширює естетичні вподобання, світоглядні переконання, демонструє мовностилістичне багатство. На жаль, уміння будувати висловлювання, що відповідають законам логіки й мовним нормам, властиве не всім публіцистам і редакторам крос-медійних видань, оскільки «найбільшу увагу медіакомпаній зосереджено не на процесі створення змісту, і навіть не на перетворенні інформації, а на її упакуванні й поширенні» [Lukanina : 209]. Деякі дослідники дотримуються переконань, що ігнорування правил - це не ознака неграмотності користувача, а специфіка «комунікації в інтернеті, де в режимі реального часу поняття норми нехтується задля скорочення часокількісної величини в комунікативному акті між користувачами. Авторам варто звертати увагу на різного роду явища омонімії (омофони, омоформи), які призводять до появи орфографічних огріхів: текстовий редактор «не помічає» помилок граматичного й смислового характеру, тому таке редагування має проводити сам журналіст чи редактор.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
