Земельне законодавство України. Сутність оренди землі. Фактори й умови формування орендних земельних відносин. Соціально-економічна спрямованість орендних відносин. Напрями підвищення ефективності використання орендованих земель у сільському господарстві.
При низкой оригинальности работы "Орендні відносини в сільському господарстві України. Проблеми і перспективи розвитку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет Кафедра економічної теорії та економіки сільського господарства КУРСОВА РОБОТА З МАКРОЕКОНОМІКИ НА ТЕМУ «Орендні відносини в сільському господарстві України. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРЕНДНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН 1.1. Сутність оренди землі 1.3 Зарубіжний досвід розвитку орендних земельних відносин РОЗДІЛ 2. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРЕНДНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН 3.1 Напрями підвищення ефективності використання орендованих земель у сільському господарстві 3.2 Удосконалення нормативно-правового забезпечення орендних земельних відносин ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП У результаті проведення земельної реформи на селі створені агроформування ринкового типу, землекористування яких базується на основі оренди у громадян земельних ділянок і земельних часток (паїв), отриманих при паюванні земель колективної власності. Основними джерелами інформації були відповідні нормативно-правові документи, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Державного комітету по земельних ресурсах України, дані річних звітів сільськогосподарських підприємств, спеціальні літературні джерела тощо. Земельні правовідносини в Україні регулюються Земельним Кодексом України [2], згідно якому земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Частка селян, що набули право за земельну частку (пай), від загальної кількості сільського населення по областях України станом на 1 липня 2007 р., % ( Джерело: Державне агентство земельних ресурсів України) Рис. 2.2.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
