Оптимiзацiя комплексної терапiї дiтей першого року життя з перинатальними гiпоксичними ураженнями центральної нервової системи шляхом iмунокорекцiї - Автореферат

Необхідність дослідження показників імунітету в залежності від рівня моторного розвитку дітей з ПГУ ЦНС (за даними моторного коефіцієнту) і ступеня тяжкості дилатації третього шлуночка мозку (за даними нейросонографії) трактується нестачею знань у цій галузі. Вивчити динаміку становлення показників клітинного та гуморального імунітету в перший рік життя і її залежність від ступеня тяжкості дилатації третього шлуночка мозку (за даними нейросонографії) та рівня моторного розвитку (за даними моторного коефіцієнту) у дітей з ПГУ ЦНС. Оцінити клінічну ефективність застосування препаратів тимусу для зниження індексу гостроі захворюваності у дітей першого року життя з ПГУ ЦНС. Здобувач самостійно проводила збір і аналіз біологічного анамнезу, клінічно обстежила 20 здорових і 130 хворих дітей з ПГУ ЦНС, досліджувала катамнез 30 хворих протягом 4-х років, призначала імунотерапію, проводила динамічне спостереження за хворими протягом одного року після імунокорекції. Ознаки зміненої імунологічної реактивності проявилися субкомпенсованою формою дисбактеріозу кишечника (у 40,0% хворих 1-го року життя), ексудативно-катаральним діатезом (у 23,3% дітей грудного віку, у 25% дітей 2-го року життя), харчовою алергією (у 11,1% дітей 3-го року, у 27,3% дітей 4-го року життя) (р>0,05).Відновлювальний період ПГУ ЦНС відрізняється клінічним поліморфізмом, на тлі якого достовірно домінують гіпертензійно-гідроцефальний синдром, симптомокомплекс рухальних порушень і вентрикулодилатація третього шлуночка мозку. Недостатність клітинної ланки характеризується достовірним підвищенням вмісту абсолютної кількості Т-лімфоцитів і чутливих до теофіліну Т-лімфоцитів, достовірним зменшенням відсоткового вмісту резистентних до теофіліну Т-лімфоцитів й імунорегулюючого індексу, достовірним зростанням абсолютної і відсоткової кількості 0-лімфоцитів у периферійній крові. Виникнення дизрегуляторних порушень адаптивного імунітету серед хворих з ПГУ ЦНС достовірно залежить від тяжкості вентрикулодилатації третього шлуночка мозку і рівня моторного розвитку дітей. Імунокорегуючий ефект тимогену при парентеральному застосуванні у хворих з ПГУ ЦНС, виражається достовірним підвищенням відсоткової кількості Т-лімфоцитів і чутливих до теофіліну Т-лімфоцитів, зниженням абсолютного вмісту 0-лімфоцитів периферійної крові. В диспансерну групу для клінічного спостереження, моніторингу й імунокорекції необхідно відбирати хворих з ПГУ ЦНС, які мають головні (ІГЗ 0,34 і вище, МК менший за 100, розміри III шл. мозку більші за 5 мм, кількість Т лімфоцитів периферійної крові нижча за 47%) і додаткові критерії відбору (присутність в анамнезі факторів перинатального ризику, крайні антропометричні показники, дисгармонійний тип фізичного розвитку, пізня редукція або невчасна поява транзиторних автоматизмів, слабкий нормальний або слабкий рівень інтелектуального розвитку, присутність гіпертензійно-гідроцефального синдрому та синдрому рухальних порушень).