Аналіз сучасних уявлень про клінічну картину, етіологічні і патофізіологічні механізми розвитку та особливості перебігу різних субтипів синдрому подразненого кишечника. Дослідження порівняльних даних щодо ефективності спазмолітиків для зняття болю.
При низкой оригинальности работы "Оптимальні підходи до лікування болю при синдромі подразненого кишечника", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Лише у 4,8 % обстежених діагноз був попередньо встановлений, у 58 % осіб з активними скаргами на момент опитування діагноз був відсутнім [12]. Згідно з Римськими критеріями ІІІ, діагноз СПК вірогідний у разі, якщо протягом не менше 3 днів за останніх 3 міс, за умови виникнення симптомів протягом останніх 6 міс, абдомінальний біль або дискомфорт, як основний і обовязковий симптом при СПК, поєднується хоча б із двома з таких симптомів: · полегшення болю після дефекації; · зміна частоти дефекації; M|nnikes (2001), основні симптоми, які найбільше турбують пацієнтів із СПК і найбільш негативно впливають на повсякденний спосіб життя за даними опитуваль-ників якості життя, можна розташувати у такий ряд за частотою: абдомінальний біль, або дискомфорт (до 35 % випадків), метеоризм (> 25 %), діарея (> 15 %), закреп (до 10 %), відчуття непов- Дослідженнями встановлено, що у пацієнтів із СПК спостерігається порушення фізіологічної сенсорної і моторної відповіді кишечника на харчовий подразник, вісцеральна гіперчутливість у відповідь на введення ліпідів чи рідкої їжі у дванадцятипалу кишку [4, 26]. За умов відсутності симптомів тривоги, до яких належать наявність крові в калі, невмотивована втрата маси тіла, втрата апетиту, нічні симптоми, гіпертермія, новоутворення в черевній порожнині, асцит, а також у хворих віком до 50 років первинний діагноз СПК може бути встановлений на підставі скарг хворого, які відповідають Римським критеріям ІІІ, без застосування додаткових інструментальних методів дослідження, зокрема колоноскопії.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
