Оптимізація живлення і удобрення рослин суниці першого року вирощування на темно-сірому опідзоленому ґрунті Правобережного Лісостепу України - Автореферат

бесплатно 0
4.5 264
Вивчення властивостей ґрунту для цілеспрямованого управління ростом і розвитком суниці. Аналіз впливу мінеральних азотних добрив на величину урожаю. Визначення ефективності проведення позакореневих підживлень рослин суниці в умовах захищеного ґрунту.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Однією з біологічних особливостей суниці є низька продуктивність її рослин у перший рік плодоношення, яка в середньому складає 3-4 т/га. Збільшення цього показника корелює з величиною урожайності ягід, підвищення якої може бути досягнуте шляхом оптимізації живлення рослин суниці. визначити вплив мінеральних добрив на інтенсивність проходження деяких фізіолого-біохімічних процесів у рослинах за вирощування у відкритому та захищеному ґрунті; Теоретично обґрунтована система оптимізації живлення та удобрення рослин суниці в умовах відкритого та захищеного ґрунту, яка базується на диференційованому застосуванні мінеральних добрив у критичні періоди їх росту та розвитку: на темно-сірому опідзоленому грубопилуватому легкосуглинковому ґрунті (при садінні, фаза цвітіння, після скошування), в захищеному ґрунті (в період інтенсивного відростання, фаза цвітіння, фаза зеленої ягоди), що забезпечує відтворення родючості ґрунту та високий рівень інтенсивності фізіолого-біохімічних процесів у рослинах. Диференційоване внесення мінеральних добрив за вирощування суниці на темно-сірому опідзоленому ґрунті (N60P40K50 при садінні, N20P20K30 фаза цвітіння, N20P40K40 після скошування рослин) забезпечує отримання врожайності суниці у перший рік плодоношення на рівні 6,5-7,0 т/га, а система позакореневих підживлень суниці водорозчинним комплексним добривом Folicare у захищеному ґрунті обумовлює досягнення збору ягід на рівні 3,68 кг/м2 за дворічного циклу.Також науковцями надто мало уваги приділено дослідженням щодо оптимізації її живлення та удобрення в перший рік плодоношення. Лабораторні аналізи зразків ґрунту та рослин проводилися в лабораторії оцінки якості земель, добрив та якості продукції рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування (атестат акредитації NUA 6.001.Н.326). 1) свідчать про те, що у фазу цвітіння їх вміст у ґрунті варіантів з добривами (шар 0-20 см) коливався від 69,0 до 93,0 мг/кг ґрунту, а у контролі - 51,0 мг/кг ґрунту. Найбільшою їх кількість упродовж періоду вегетації була на початку плодоношення і становила у контролі 83,0 мг/кг ґрунту, а у варіантах з N100P100K120 (при садінні) - 131 та 126 мг/кг відповідно за використання простих добрив і Cropcare NPK. У період закладання генеративних бруньок цей показник був найвищим і у варіантах з добривами: (шар 0-20 см) становив 293-366 мг/кг, у контролі - 275 мг/кг ґрунту.В дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та практичне обґрунтування ефективності застосування мінеральних добрив для оптимізації живлення рослин суниці у відкритому та захищеному ґрунті, що дозволяє зробити наступні висновки: Внесення простих добрив у дозі N100P100K120 в передпосівну культивацію на темно-сірому опідзоленому грубопилуватому легкосуглинковому ґрунті обумовлювало максимальну врожайність ягід суниці в умовах відкритого ґрунту в перший рік плодоношення - 6,9 т/га, яка переважала аналогічні показники з комплексним добривом Cropcare NPK (9:18:17) на 1,0 т/га. Він становив: азоту - 93 мг/кг (цвітіння), 131 мг/кг (початок плодоношення), 109 мг/кг (кінець плодоношення), 56 мг/кг (закладання генеративних бруньок), фосфору - 337 мг/кг (цвітіння), 288 мг/кг (початок плодоношення), 308 мг/кг (кінець плодоношення), 366 мг/кг (закладання генеративних бруньок), калію - 351 мг/кг (цвітіння), 303 мг/кг (початок плодоношення), 289 мг/кг (кінець плодоношення), 232 мг/кг (закладання генеративних бруньок)у варіанті з простими добривами та відповідно азоту - 88 мг/кг (цвітіння), 126 мг/кг (початок плодоношення), 96 мг/кг (кінець плодоношення), 54 мг/кг (закладання генеративних бруньок), фосфору - 312 мг/кг (цвітіння), 264 мг/кг (початок плодоношення), 288 мг/кг (кінець плодоношення), 350 мг/кг (закладання генеративних бруньок), калію - 337 мг/кг (цвітіння), 266 мг/кг (початок плодоношення), 253 мг/кг (кінець плодоношення), 244 мг/кг (закладання генеративних бруньок) з використанням Cropcare NPK (9:18:17). Так, вміст водорозчинних форм N-NO3 складав 386 мг/кг (цвітіння), 660 мг/кг (початок плодоношення), 416 мг/кг (кінець плодоношення), 448 мг/кг (закладання генеративних бруньок), N-NH4 - 6,98 мг/кг (цвітіння), 4,95 мг/кг (початок плодоношення), 4,44 мг/кг (кінець плодоношення), 2,16 мг/кг (закладання генеративних бруньок), Р2О5 - 152 мг/кг (цвітіння), 92 мг/кг (початок плодоношення), 90 мг/кг (кінець плодоношення), 79 мг/кг (закладання генеративних бруньок)та К2О - 485 мг/кг (цвітіння), 602 мг/кг (початок плодоношення), 425 мг/кг (кінець плодоношення), 416 мг/кг (закладання генеративних бруньок). Вміст в них азоту становив - 2,92 % (цвітіння), 2,72 % (початок плодоношення), 3,15 % (кінець плодоношення), фосфору - 0,85 % (цвітіння), 0,77 % (початок плодоношення), 0,94 % (кінець плодоношення), калію - 1,85 % (цвітіння), 2,22 % (початок плодоношення), 2,03 % (кінець плодоношення), у варіанті з простими добривами та відповідно 2,68 % (цвітіння), 2,60 % (початок плодоношення), 2,85 % (кінець плодоношення), фосфору - 0,84 % (цвітіння), 0,72 % (початок плодоношення),

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?