Визначення ступеня впливу альбуциду та циклогексиміду на клітинні культури L929, МсСоу та Нер-2. Особливості впливу різних видів хламідій на життєздатність клітин моношару. Розробка рекомендацій щодо удосконалення бактеріологічної діагностики хламідіозів.
При низкой оригинальности работы "Оптимізація умов культивування Chlamydia trachomatis та Chlamydophila pneumoniae на перещеплюваних лінійних культурах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У багатьох країнах світу проводяться дослідження, спрямовані на удосконалення підходів щодо вилучення хламідій з сечостатевого тракту та екстрагенітальних осередків ураження (Black C.M., 1997; Jackson L.A. et.al., 1997; Ramirez J.A., 1996). Крім високої чутливості та специфічності культуральний метод дозволяє практикам чітко означити ефективність хіміопрепаратів для раціональної терапії у кожному конкретному випадку, а науковцям - створювати різні моделі взаємодії мікробів з клітинами-господарями, що вельми важливо для дослідження механізмів персистенції інфекції та проведення випробувань нових протихламідійних засобів (Кутова В.В. та співавт., 2001). Оцінюючи культуру клітин in vitro як динамічну систему взаємодіючих складових елементів (клітин), що знаходяться на різних стадіях фізіологічного розвитку, хай навіть в оптимальних, та все ж таки не в природних умовах, слід погодитись з нагальною необхідністю удосконалення методів кооперативного культивування і клітин різного походження, і бактеріальних патогенів, володіючих цілим комплексом механізмів та засобів їх використання для реалізації загальнобіологічного явища - збереження і продовження життя індивіду (популяції) в безкінечному ряду поколінь. Дисертаційне дослідження проведено у рамках виконання науково-дослідних робіт ДУ „Інститут дерматології та венерології АМН України”: „Вивчення розповсюдженості, особливостей проявлення, лікування та профілактики хламідійної інфекції серед новонароджених, немовлят та дітей різного віку в Україні”, № держреєстрації 0100U001041; „Вивчення способів раннього виявлення хламідійної інфекції в перинатальний період, у новонароджених та дітей раннього віку”, № держреєстрації 0102U004220; „Вивчити біологічні та морфофункціональні характеристики збудників хламідіозів людини та оптимізувати методи їх лабораторної діагностики”, № держреєстрації 0107U012802. Визначити оптимальну дозу біологічного матеріалу (жовтковий лантух курячих ембріонів, синовіальна рідина) для інфікування клітин моношару з метою ізоляції хламідій.У дисертаційній роботі надано теоретичне узагальнення та мікробіологічне обґрунтування нових підступів до оптимізації технології вилучення та культивування Chlamydia trachomatis і Chlamydophila pneumoniae на стабільних перещеплюваних клітинних лініях з урахуванням біологічних властивостей збудника, циклу його розвитку, особливостей біотопу вегетування та прояву патогенної дії. Культивування хламідій на вказаному живильному середовищі вірогідно зменшує кількість дегенерованих (за рахунок дії циклогексиміду) клітин до 60% (контроль 78,4%; р<0,05). З метою дезагрегації культивованої тканини та елімінації моношару клітин з скляного субстрату експериментально доведено раціональність заміни комплексу версену (трилон-Б-ЕДТА-натрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти) та протеолітичного ферменту трипсину на сульфацил-натрій (пара-Амінобензолсульфацетамід-натрію) - оціфінальний препарат альбуцид. За критеріями складності конструювання розчинів, терміну елімінації клітин з субстрату, токсичного впливу на клітини, попередження контамінації бактеріями і грибами досліджені дезагреганти розміщено слідуючим чином: трипсин 0,3%> версен>0,02% > сульфацил-натрій 3%. Так, для клітинної культури Нер-2 доза інфікованого жовткового лантуха курячого ембріону для внесення до моношару клітин склала lg ЦТД50=0,37 (цитопатогенна доза дорівнює 100,37/ мл, що відповідає 2,3% розчину на середовищі 199); для клітинної лінії L 929 доза синовіальної рідини склала lg ЦТД50=0,5 (цитопатогенна доза дорівнює 100,5/мл, що відповідає 3,2% розчину на середовищі 199), інфікованого жовткового лантуха курячого ембріону - lg ЦТД50= 0,37 (цитопатогенна доза дорівнює 100,37/мл, що відповідає 2,3% розчину на середовищі 199); для культури клітин МССОУ доза синовіальної рідини склала lg ЦТД50= 0,29, інфікованого жовткового лантуху - lg ЦТД50=0,53 (цитопатогенна доза дорівнює 100,29/мл, що відповідає 2,0% розчину на середовищі 199 та 100,53/мл, що відповідає 3,4% розчину на середовищі 199, відповідно).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы