Оптимізація субепітеліальної фоторефракційної кератектомії при міопії різного ступеня - Автореферат

У корекції короткозорості в даний час все більшого значення набувають ексімер-лазерні методи, засновані на моделюванні тканини рогівки шляхом абляції її лазерним променем з довжиною хвилі 193 нм (Trokel S.L., 1983, Taylor D.M., 1988, Hanna K.D., 1989, Федоров С. М., 1989, Семенов А.Д., 1994, Балашевич Л.Й., 2008), в тому числі фоторефракційна кератектомія та її модифікації (субепітеліальна ФРК (ЛАСЕК) і Епі-ЛАСІК), а також ЛАСІК (Куренков В.В ., 2002, Балашевич Л.Й., 2002, Lohmann C.P., 2005, Павлюченко К.П., 2005, Коваленко Л.Н., 2008, Jeckson W.B., 2007, Cazal J., 2008). Враховуючи, що проведено велику кількість досліджень, які стосуються клінічних і морфологічних особливостей виникнення та розвитку цього ускладнення (Федоров А.А., 1999, Куренков В.В., 2000, Старр М.Б., 2000 та ін.), розроблені класифікації та запропоновані тактики лікування (Kremer I., 1999, Першин К.Б., 2000, Куренков В.В., 2002, Anschug T., 1999, Winkler von Mohrenfels C., 2001, Marcon Провести дослідження виразності післяопераційного рогівкового синдрому та особливостей реепітелізації рогівки після удосконаленої та стандартної СФРК на очах з різними ступенями вихідної міопії. Дослідити частоту виникнення і виразність субепітеліального помутніння рогівки після удосконаленої та стандартної СФРК на очах з різними ступенями вихідної міопії. Дослідити у віддалені терміни показники функцій, рефракції, виразність субепітеліального помутніння рогівки після удосконаленої і стандартної СФРК на очах з різними ступенями вихідної міопії.В основній групі, після удосконаленої СФРК, в підгрупі з міопією слабкого ступеня в ранньому післяопераційному періоді (14 діб) відзначається зростання гостроти зору до 0,81±0,05, через 1 місяць до 0,99±0,04, через 1 рік до 1,12±0,09. Після удосконаленої СФРК в підгрупі з міопією слабкого ступеню рефракція різко послаблюється і формується гіперметропія слабкого ступеню (на 14 добу після операції 1,21±0,31 Дптр., p 0,05). Показники гостроти зору в підгрупі з міопією високого ступеня були вірогідно нижчі (p<0,05), ніж у підгрупах із слабким та середнім ступенем після виконання операцій за обома методиками. Рефракція рогівки в основній та контрольній групі, в підгрупах з міопією слабкого та середнього ступеня впродовж року була стабільною (р>0,05), а в підгрупах з міопією високого ступеня поступово підсилювалась (р<0,05). При біомікроскопії очей в основній групі, зазначено, що повна реепітелізації рогівки на 4-й день після удосконаленої СФРК була на 274 очах (95,14±1,3%), із них: у підгрупі з міопією слабкого ступеню - на 76 очах (97,44±1,7%), середнього - на 134 очах (94,37±1,9%), високого - на 64 очах (94,12±2,9%).Встановлено, що через 1 рік після удосконаленої і стандартної СФРК виразність субепітеліального помутніння рогівки (СПР) за Кремер в балах, була, відповідно, в підгрупах з міопією слабкого ступеню 0,16±0,01 і 0,34± 0,08, (p<0,05), середньої-0,19±0,03 і 0,35±0,07, (p<0,05), а з високою-0,71± 0,09 і 0,93±0,19, (p<0,05). Автор прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовки роботи до друку. Автор прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовки роботи до друку. Автор прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовки роботи до друку. Автор проаналізував літературу, прийняв участь в обстеженні, обробці та інтерпритації отриманих даних, написанні та підготовці роботи до друку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ