Оптимізація структурно-функціональної моделі служби медико-соціальної експертизи України (обґрунтування та реалізація) - Автореферат

Стратегічним напрямом розвитку визначено оптимізацію діяльності галузі, що передбачає реформування структури охорони здоровя, кадрового, матеріально-технічного забезпечення, вдосконалення правового регулювання її діяльності (Б.П. В сучасних умовах гостро постає питання підвищення якості надання медико-соціальної експертної та реабілітаційної допомоги населенню, особливо найбільш вразливим їх верствам - інвалідам. У контексті проголошення Радою Європи 2003 року Роком людей з інвалідністю та з метою посилення соціального захисту інвалідів Президентом України і Верховною Радою оголошено проведення у 2003 році в Україні Року людей з інвалідністю по забезпеченню встановлених чинним законодавством соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів. Мета дослідження: Науково обґрунтувати структурно-функціональну модель служби медико-соціальної експертизи України та шляхи її оптимізації, розробити модель кінцевих результатів і критерії оцінки діяльності МСЕК у сучасних умовах. Завдання дослідження, обумовлені метою, передбачали: Проведення аналізу служби медико-соціальної експертизи та обґрунтування оптимальних нормативів діяльності.Перший етап присвячувався аналізу інформаційної бази щодо медико-експертного обслуговування населення та організації служби МСЕ у порівнянні з державами СНД та світової спільноти. Виявлені закономірності та особливості стали підставою для розробки програми для збору необхідних даних з вивчення встановлених обєкту та предмету дослідження. Результати, отримані на першому та другому етапах, дозволили на третьому науково обґрунтувати потребу населення окремих регіонів України у медико-соціальній експертизі та її різних видах; нормативи діяльності лікарів МСЕК, доцільність вищої ланки служби - Республіканської (Центральної державної) МСЕК. Завершальний четвертий етап дослідження присвячувався обґрунтуванню структурно-функціональної моделі служби медико-соціальної експертизи. Були визначені критерії якості медико-експертної допомоги, моделі кінцевих результатів та основні напрями розвитку служби МСЕ у сучасних умовах.Продовжено листків непрацездатності (у % від числа працюючого населення, яке оглянуто з метою встановлення групи інвалідності) 20,2 4 6. 6.1 6.2 6.3 Ефективність продовження листків непрацездатності (у відсотках від числа закінчивших лікування): не визнані інвалідами визнані інвалідами Ш групи визнані інвалідами І-П групи 78,0 19,0 3,0 5 2 2 - - Частота необґрунтованих направлень ЛКК для встановлення групи інвалідності (на 100 оглянутих первинно з метою встановлення групи інвалідності) 3,4 2 - Дано направлень на навчання до навчальних закладів (у % від числа первинно визнаних інвалідами у віці до 39 років) 11,1 3 Оцінка діяльності окремих МСЕК обласними Центрами МСЕ потребувала розробки додаткових показників, у тому числі: робота зі складання ІПР та ефективність її виконання; результати діяльності щодо профілактики інвалідності, диспансерного нагляду, реабілітації інвалідів та їх працевлаштування; виявлення недоліків у заповненні МСЕК медико-експертних документів, дефектів медичної документації ЛПЗ, що надходить до МСЕК; повнота обстеження хворих, направлених до МСЕК; обґрунтованість продовження листків непрацездатності та дотримання строків направлення до МСЕК хворих, які перебувають на листку непрацездатності та строків їх огляду в МСЕК; аналіз звернень громадян з приводу оскаржень рішень МСЕК.У дисертації запропоновано нове вирішення однієї з актуальних медико-соціальних проблем щодо вдосконалення діяльності установ медико-соціальної експертизи завдяки науковому обґрунтуванню оптимізованої структурно-функціональної моделі служби медико-соціальної експертизи України та моделі кінцевих результатів її діяльності, визначенню критеріїв оцінки її ефективності, що відповідає основним напрямам державної політики стосовно соціального захисту інвалідів. Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлена невідповідність існуючої служби медико-соціальної експертизи новим соціально-економічним умовам в частині мережі МСЕК, їх штатів, відсутність нормативів та алгоритмів функціонування, інструментарію оцінки їх діяльності, а також невизначеність моделі кінцевих результатів, що знижує доступність і якість медико-соціальної допомоги населенню, обмежує роботу з профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів. В даних умовах фактичне річне навантаження МСЕК загального профілю перевищує оптимальне у середньому на 9,8%, а в окремих регіонах - від 11,3% до 59,6%, що на 7,5-37,5% скорочує час на огляд хворого або інваліда та опрацювання індивідуальної програми реабілітації. Виявлене нерівномірне навантаження МСЕК навіть в межах однієї області свідчить про відсутність планомірного підходу управлінь охорони здоровя облдержадміністрацій щодо створення їхньої мережі з урахуванням як нормативної, так і фактичної потреби в МСЕ. Аналіз витрат робочого часу обласних МСЕК, де на огляд одного хворого виділяється у середньому 39,

Основний зміст