Оптимізація структури сільськогосподарських угідь і попередників озимої пшениці для Черкаської області при переході села до ринкових відносин - Автореферат

Якість окремих попередників озимої пшениці стосовно конкретних грунтово-кліматичних умов розглядалась різними дослідниками лише з господарського боку, в той час як нами ці попередники оцінювались і з екологічної точки зору. Розробити оптимальну структуру сільськогосподарських угідь для Черкаської області на основі всебічного опрацювання статистичного матеріалу землекористування та всебічної оцінки окремих попередників озимої пшениці у вирішенні проблеми виробництва продовольчого зерна. В задачу досліджень щодо оптимізації структури попередників для озимої пшениці входило порівняльне вивчення кукурудзи на силос, стерньового попередника, чистого пару і люцерни одно-і дворічного користування за їх впливом на структуру ґрунту, умови водного режиму, забезпеченість рослин нітратним азотом, фітосанітарний стан та продуктивність посівів наступної озимини. Виключення з структури попередників озимої пшениці чистого пару, кукурудзи на силос і стерньових колосових сприятиме інтенсифікації виробництва пшеничного зерна, а дворічне використання багаторічних трав замість однорічного забезпечить краще відтворення родючості ґрунту без додаткових на це витрат грошово-матеріальних ресурсів. Для удосконалення структури сільськогосподарських угідь в Черкаській області використовували аналіз статистичних даних управління агропромислового комплексу Черкаської обласної державної адміністрації, а для удосконалення структури попередників озимої пшениці закладали короткотривалі польові досліди за такою схемою: чистий пар; вико-вівсяна суміш (контроль); люцерна першого року користування на один укіс, люцерна другого року користування на один укіс; кукурудза на силос (фаза МВС зерна); озима пшениця.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні структури сільськогосподарських угідь для Черкаській області за рахунок виведення з ріллі земель на схилах більше 50 та обгрунтуванні видового складу попередників озимої пшениці як провідної зернової культури регіону. В останні роки в структурі посівних площ області різко (з 9,0 до 5,6%) зменшилась частка гороху і намітилась тенденція до збільшення частки озимої пшениці (з 19,6 до 22,2%). В структурі попередників озимої пшениці частка гороху зменшилась з 41 (1991 р.) до 20% (2000 р.), багаторічних трав з 19 до 14% при одночасному збільшенні частки кукурудзи на силос з 24 до 32%, стерньових колосових - з 0 до 5-7%, чистого пару - з 0 до 6-8% і ці зміни потребують глибокого наукового обгрунтування. Включення в структуру попередників озимої пшениці кукурудзи на силос і чистого пару супроводжувалось помітним зниженням вмісту агрономічно цінних агрегатів та коефіцієнта структурності 20-сантиметрового шару ґрунту. Найкращі умови водного режиму для озимої пшениці складались після чистого пару, а найгірші - після кукурудзи на силос, але гідрологічна роль чистого пару обмежувалась практично лише осіннім періодом вегетації.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ озима пшениця продовольчий зерно