Оптимізація стратегій інтенсивної терапії хворих на сепсис - Автореферат

Характер і ступінь мікробного навантаження відіграють значну роль у прогнозі при сепсисі, при цьому ризик несприятливого кінця хвороби й економічні витрати на лікування пропорційні агресивності інфекційного чинника (P.L. Сучасна стратегія сепсису, тяжкого сепсису й септичного шоку, що використовується в клінічній практиці, стратифікує пацієнтів з сепсисом залежно від тяжкості клінічних проявів ризику несприятливого кінця хвороби і передбачуваних терапевтичних стратегій (R.Ph. Таким чином, виникає необхідність створення стратифікаційної системи для хворих на сепсис, тяжкий сепсис та септичний шок, яка б давала можливість вести облік хворих, створювати національну статистику сепсису, розробляти алгоритми інтенсивної терапії, спрямованої на конкретного хворого, бути зручною для лікарів; допомагати в плануванні досліджень при цих поліетіологічних станах (І.П._Шлапак, 2006). Мета дослідження - на основі ретроспективного та проспективного аналізу випадків сепсису, тяжкого сепсису та септичного шоку розробити варіант клініко-статистичної моделі PIRO; провести його клінічну апробацію; оцінити прогностичну значення та експертні можливості. Визначити головні фактори, що впливають на перебіг хвороби, розвиток поліорганної недостатності та кінець хвороби у хворих на сепсис, тяжкий сепсис та септичний шок.Діагностичні критерії сепсису у цих хворих мали такі характеристики: гіпертермія мала місце у 10,81%, гіпотермія - у 16,22% хворих; тахікардія у 83,78%; ЧДР не перевищувала діагностичний поріг для критерію “тахіпное” ; лейкоцитоз у 83,78 %, рівень юних форм був більше 10% у 67,57% хворих, гіпотензія - у 16,22% хворих. При аналізі нових дефініцій діагностичних критеріїв сепсису встановлено, що з боку загальних змінних у хворих І групи рівень свідомості був знижений у 80,4% випадків; глікемія в 35% випадків склала 10,7±1,05 ммоль/л, в 43% не перевищувала 7,7 ммоль/л; четверо хворих були виключені з дослідження, оскільки мали супутній цукровий діабет. Критерії змінних запалення виглядали таким чином: у хворих першої групи рівень С-реактивного протеїну в 37 випадках складав у середньому 20,57±1,04 мг/л; у 41 хворого його значення зросли в середньому до 61,0±6,83 мг/л, а в деяких випадках (n=11) більше 96 мг/л, що в десятки разів перевищує фізіологічну норму, тобто він був підвищений у 100% досліджуваних. Гемодинамічні змінні хворих ІІ групи: САТ у 21% хворих був меншим 70 мм.рт.ст.; SVO2 - більше 71% у 10,3% хворих ; СІ більше 3,5 л/хв./м2 мав місце у 78,6% хворих. У 1-й підгрупі (2 критерії SIRS) нові дефініції склали: 6 дефініцій - 4 5,5%; 5 - 36,4%; 8-10 - 9,05%; у пацієнтів другої підгрупи (3 критерії SIRS) - 5 дефініцій - 12,5%; 6 - 18,7%; 7 - 43,7%; 8 і 9 по12,5%; у 3-й підгрупі (4 критерії SIRS) - 6 дефініцій - 21%; 7 - 15,8%; 8 - 42,1%; 9 - 15,8%; 11 - 15,8%; у пацієнтів четвертої підгрупи (>4 критеріїв SIRS) - 7 дефініцій - 13,9%; 6 - 11%; 8 - 27,8%; 9 - 30,6%; 10 - 5,6%; 11 - 2,8%; >11 - 8,3%.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі - стратегії інтенсивної терапії хворих на сепсис, тяжкий сепсис та септичний шок, що виявляється в створенні власного варіанта клініко-статистичної моделі PIRO. Проведено диференційну діагностику синдрому системної запальної відповіді септичного та несептичного ґенезу за допомогою нових діагностичних маркерів сепсису з визначенням операційних характеристик зазначених тестів; проведено клінічну апробацію клініко-статистичної моделі PIRO з визначенням операційних характеристик параметрів PIRO, виведено рівняння регресії впливу параметрів моделі на кінець хвороби; показані евристичні та прогностичні властивості клініко-статистичної моделі PIRO; проведено аналіз наявності персистуючої органної дисфункції - недостатності у хворих, що перенесли септичний епізод та вивчений в них рівень якості життя. Головними факторами, що впливають на перебіг хвороби, розвиток поліорганної недостатності та кінець хвороби у хворих на сепсис, тяжкий сепсис та септичний шок, є преморбідні стани, інфекційний фактор та його агресивність, наявність та ступінь вираженості системної запальної відповіді організму на інфекцію, наявність та ступінь вираженості поліорганної дисфункції - недостатності. Проведення у хворих, які знаходяться в критичних станах, диференціальної діагностики SIRS септичного і несептичного походження дозволило встановити, що класичні ознаки SIRS (гіпер-та гіпотермія, лейкоцитоз або лейкопенія, збільшення юних форм нейтрофілів у лейкоцитарній формулі, тахікардія, артеріальна гіпотензія, тахіпное) мають місце у всіх хворих. Параметри клініко-статистичної моделі PIRO мають досить високі значення чутливості та специфічності: параметри “схильність”, “системна відповідь на інфекцію”, “органна дисфункція - недостатність” мають чутливість - 60%, 80%, 76,7%, відповідно; рівень специфічності наближається до абсолютної для параметра “інфекція” (98,3%), і має високі значення для параметрів “схильність” і “органна дисфункція - недостатність” (52,5% і 64,4%, відп

2. Основний зміст роботи