Оптимізація системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям - Автореферат

Актуальність теми обумовлюється значною розповсюдженістю хвороб органів порожнини рота, яка серед населення України становить 92-98%, зростаючими труднощами профілактики, терапії та подальшої реабілітації стоматологічних хворих, що вимагає удосконалення та оптимізації організації надання стоматологічної допомоги. Згідно прогнозу ВООЗ, в державах з перехідною економікою, до яких відноситься і Україна, у найближчі 10-15 років очікується подальше зростання захворюваності на найбільш поширену хворобу органів порожнини рота - карієс з його ускладненнями та захворювання тканин пародонту. Вказане стало наслідком суттєвих організаційних недоліків в системі надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, побудованої за колишнім радянським взірцем, що не відповідає новим соціально-економічним умовам в незалежній Україні, а також відсутністю взаємодії між стоматологічною службою Збройних Сил та Міністерства охорони здоровя України, в результаті чого 79,1% призовників потребують санації порожнини рота, 15,8% - екстерпації зубів, 19,7% - протезування порожнини рота, 38,6% молодих солдат мають патологію тканин пародонту (Р.Х. В той же час актуальність проблеми значною мірою посилюється у звязку з необхідністю виконання положень Воєнної доктрини України, Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2011 р., Концепції моделі медичної служби Збройних Сил в перспективі до 2010 р., військових реформ в Україні (В.Я. Необхідність наукового обґрунтування оптимізації системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям в процесі реформування Збройних Сил України та військово-медичної служби, яка б відповідала сучасним вимогам, і обумовили актуальність дослідження, визначили його мету і завдання.Метою першого з них стало вивчення за даними літератури особливостей організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям країн НАТО (на прикладі США) та організації і функціонування системи стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України в сучасних умовах. Метою пятого етапу стало наукове обґрунтування, розробка та впровадження в практику оптимізованої системи надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України, що потребувало використання методу системного підходу, структурно-логічного, експертних оцінок та математичного моделювання. Визначення медичної, соціальної та економічної ефективності запропонованої оптимізованої системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України стало метою заключного, шостого етапу дослідження. Аналіз організації стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України дозволив констатувати її неадекватність сучасним вимогам, обумовлену недосконалою правовою базою, недостатнім бюджетним фінансуванням, низьким рівнем матеріально-технічного забезпечення, слабкою адаптацією військової стоматології до сучасних вимог в цій галузі при високому рівні захворюваності на ХОПР. Встановлено, що сили та засоби існуючої системи надання стоматологічної допомоги у ЗС України не відповідають вимогам, обсягу та якості надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям: бюджетне фінансування служби не перевищувало в середньому 4%, біля 75% стоматологічних установок вичерпали термін експлуатації, недоукомплектованість лікарями-стоматологами складала 13,2%, із них офіцерами - 18,0%, середнім медичним персоналом - 11,9%, зубними техніками - 12,0%.Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлена неадекватність існуючої системи надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України та недостатня адаптація військової стоматології до сучасних вимог; розроблені та науково обґрунтовані напрямки та заходи оптимізації системи її організації, впровадження яких дозволило досягти медичної, соціальної та економічної ефективності. Показано, що наявні сили та засоби системи стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України не відповідають потребам сучасного рівня, свідченням чого є недоукомплектованість лікарями-стоматологами на 13,2% (в тому числі офіцерами - на 18,0%), середніми медичними працівниками - на 11,9%, зубними техніками - на 12,0%; відсутність у 16,9% медичних працівників стоматологічного профілю відповідних атестаційних категорій; вичерпаний термін експлуатації 75% стоматологічних установок; низький рівень бюджетного фінансування, що не перевищує 4% від потреби. Доведено, що серед чинників способу життя найбільш вагомими факторами ризику виникнення ХОПР військовослужбовців були: усвідомлення необхідності стоматологічного лікування (F=92,0, p<0,001), харчування (режим харчування, раціональність, вживання вуглеводів, газованих напоїв) (F=68,1, p<0,001); рівень освіти (F=32,8, p<0,001), нераціональне використання часу дозвілля (F=32,6, p<0,001); нераціональний режим праці (F=29,4, p<0,001), умови проживання (F=26,8, p<0,001), куріння (F=21,3, p<0,001), місце проживання (F=15,2, p<0,001), вживання алкогольних напоїв (F=13,1, p<0,001); частота

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ