Оптимізація системи інформаційного забезпечення управління реформуванням первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню - Автореферат

№ 989 ”Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоровя” реформа первинної медико-санітарної допомоги визначила значну низку невирішених проблем взагалі і, зокрема в сільській місцевості. Проблема їх використання в практичній системі охорони здоровя на селі не знайшла організаційних та технічних рішень. Це дало підставу зробити висновок про актуальність оптимізації інформаційного забезпечення сільського лікаря, особливо сімейного, а також розробки моделей інформаційного супроводження процесів управління впровадженням та розвитком сімейної медицини в сільській місцевості. Дисертаційна робота виконувалась за планом науково-дослідних робіт Українського інституту громадського здоровя Міністерства охорони здоровя України і є фрагментом теми “Наукове супроводження реорганізації первинної медико-санітарної допомоги населенню на засадах загальної лікарської практики/сімейної медицини”, строки виконання 2000-2004 рр. (№ 0101V000917) Обґрунтувати концептуальні підходи до формування інформаційного забезпечення сімейного лікаря, та розробити моделі інформаційного супроводження процесів управління впровадженням та розвитком сімейної медицини в сільській місцевості на рівні закладу, району, області та держави.Метою другого етапу став аналіз готовності до впровадження сімейної медицини існуючої в Україні мережі закладів, що надають медичну допомогу сільському населенню, її динаміки за 1991-2003 рр., структури, обсягів діяльності, стану інформаційного забезпечення на різних рівнях. Водночас паралельно проводився моніторинг розвитку сімейної медицини в сільській місцевості. Це дозволило на третьому етапі науково обґрунтувати потребу в адаптації існуючих облікових і звітних форм та розробку нових документів, які б віддзеркалювали діяльність закладів ПМСД на засадах сімейної медицини, визначити методичні підходи до формування моделей інформаційного супроводження процесів управління ПМСД на засадах сімейної медицини. За результатами анкетного опитування сімейних лікарів були виявлені такі проблеми, як недостатня підготовка з правових основ діяльності (86,2% ± 3,0%), малоінформативне і недостатнє методичне забезпечення діяльності (84,3% ± 3,2%), незадовільний і неврегульований звязок у роботі між фахівцями та закладами вторинного і третинного рівнів (58,4% ± 4,3%), а 88,8% ± 2,7% звернули увагу на відсутність системи інформаційного забезпечення діяльності на рівні сільського закладу сімейної медицини при загальному позитивному ставленні до інституту сімейних лікарів 89,8% ± 2,6% респондентів. Оскільки у закладах охорони здоровя майже 80% інформації базується на даних статистичного обліку було проведено експертизу облікових статистичних форм та звітів, які складалися сімейними закладами у 2000-2001 рр. В результаті чого встановлено, що в існуючих статистичних облікових формах та звітах не відображена специфіка діяльності і надання медичної допомоги в закладах, які працюють на засадах сімейної медицини; немає чітко визначеного переліку облікових статистичних форм, звітів та інструктивно-методичних рекомендацій щодо їх заповнення.Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням доведено, що існуюча система інформаційного забезпечення лікаря загальної практики/сімейного лікаря і управлінців усіх рівнів не здатна, в повній мірі, регулювати подальший розвиток та впровадження сімейної медицини і не дає можливості збільшити обсяг, поліпшити якість надання медичної допомоги сільським жителям. Зважаючи на те, що пріоритетним напрямом державної політики в галузі охорони здоровя є розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини нами науково-обґрунтовано та розроблено моделі інформаційного супроводження управління цим процесом. Встановлено регіональні особливості первинної медико-санітарної допомоги її готовність до впровадження сімейної медицини, що обумовлено станом фінансування, матеріально-технічної бази та забезпечення медичним обладнанням. Встановлено правовий характер гальмівних чинників реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини в сільській місцевості: невизначеність статусу сільської лікарської дільниці, повноважень головного лікаря центральної районної лікарні стосовно управління охороною здоровя району, взаємодії закладів сімейної медицини із закладами вторинного рівня та лікаря загальної практики/сімейного лікаря із сімєю. В ній визначено набір даних, яким передбачено персоніфікований збір наданих медичних послуг за весь період контакту пацієнта з лікарем загальної практики/сімейним лікарем, орієнтований на можливість визначення ступеню впливу на стан здоровя як окремого пацієнта, так і в цілому прикріпленого до сімейного лікаря населення.

Основний зміст роботи