Оптимізація результатів кріохірургічного лікування фонових і передракових захворювань шийки матки з урахуванням супутньої інфекції генітального тракту - Автореферат

Найбільшу питому вагу серед захворювань ШМ мають фонові і передракові захворювання, а також попередні супутні або виниклі слідом за ними інфекційні запальні зміни, найчастіше патогенетично з ними повязані. Центральне місце у вирішенні проблеми фонових і передракових захворювань ШМ є розробка їх адекватного, своєчасного і результативного лікування, що сприяє профілактиці раку ШМ, більш сприятливому здійсненню репродуктивної функції й оздоровленню жінок. Тривалий час для лікування фонових і передракових захворювань ШМ найбільш поширеним був консервативний метод, зокрема для хімічної коагуляції патологічного вогнища використовувався ваготіл. Кращі результати лікування захворювань ШМ було отримано при використанні діатермокоагуляції (ДЕК), діатермоконізації, лазерної терапії і кріохірургічного методу. У літературі немає даних про особливості загоєння кріодефектів на фоні наявних запальних процесів, проте в останні роки велика роль у розвитку і перебігу фонових і передракових захворювань ШМ надається інфекції, особливо статевій (П.С.Весь клінічний матеріал було розподілено на дві групи. У звязку з великою різноманітністю виявлених інфекційних процесів, II група була розподілена на 7 підгруп: 1-ша - у котрих після кріовтручання інфекції не виявлено, 2-га - включала жінок, у яких після кріохірургічного лікування було виявлено трихомоніаз (Т), 3-тя - хламідіоз (Х), 4-та - гарднерелез (Г), 5-та - гонорея (Гон), 6-та - уреаплазмоз (У), 7-ма - змішану статеву інфекцію. Забір мазків здійснювався в динаміці спостереження за хворими й у процесі їхнього лікування - при первинному обстеженні жінок перед кріокоагуляцією, після кріохірургічного лікування, у перші дні після нього (у II групі, - із метою виявлення в жінок статевої інфекції), після етіотропного лікування і при контрольних гінекологічних оглядах, після видужання хворих - через 3 і 6 місяців. Для вирішення питань, що стосуються резистентності ПЕ до лікування в минулому і з метою оптимізації результатів кріохірургічного лікування в даному, до кріообробки й у більшості хворих після неї здійснювалися різноманітні дослідження для виявлення в них статевої інфекції. Проведене жінкам I групи з неповною епітелізацією ШМ лікування солкосерилом ефекту не дало і було проведено повторну кріохірургічну обробку ШМ із наступним обстеженням хворих на статеві інфекції.Кріохірургічне лікування патології шийки матки за загальноприйнятою методикою потребує оптимізації, оскільки в 21,2 % випадків воно ускладнюється вираженим загостренням запальних процесів і неповною епітелізацією шийки матки, в 11,5 % - рецидивом захворювань. Проведений пошук доцільної методики лікування показав, що кріокоагуляція при доброякісних і передракових захворюваннях є провокуючим моментом, який дозволяє виявити потайну супутню інфекційну патологію. Порівняння результатів лікування в "контрольній групі" і лікування за запропонованою нами методикою (з обовязковим обстеженням на наявність інфекції в перші дні після кріовтручання і ранньому початку етіотропної терапії) показало, що рекомендована в даній роботі тактика комплексного лікування фонових і передракових захворювань шийки матки слід рекомендувати для практичного використання, тому що вона дала достовірно кращі результати, а загоєння шийки матки відбувалося швидше.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ