Оптимізація ресурсоспоживання в системі завдань інноваційного розвитку та міжнародної конкурентоспроможності - Автореферат

Радикальні зміни соціально-економічного розвитку, які характеризуються новими явищами та тенденціями організаційно-інституційного, технологічного характеру, зумовлюють потребу в критичній переоцінці діючої парадигми ресурсокористування, переосмисленні критеріїв ефективності ринкової моделі, процесів відтворення на різних рівнях, врахування небезпек технотронного порядку, навіть катастрофічного перебігу подій. Крім того, загострення конкуренції на світових ринках, потреби врахування реалій НТП не тільки означають потребу у захисті національного ринку, підтримці національних виробників, але й актуалізують перехід на нові принципи регулювання соціально-економічного розвитку, удосконалення технічної бази виробництва, застосування програмно-цільових методів впливу на механізми національної участі в системі МПП. Кажучи про загальний глобальний науковий контекст їхніх досліджень, можна відзначити критичні стосовно поширених у світі про-ліберальних регулятивних моделей розробки російських авторів Л.Абалкіна, В.Васіна, С.Глазєва, Д.Мурзіна, Ф.Шамхалова, Д.Чапіковського, Ю.Яковця, а також розвиток загальних методологічних принципів формування та розвитку національних інноваційних систем в працях Б.Лундвалла, Р.Нельсона, Е.Пестеля, А.Печчеї, Дж.Стиглиця, Я.Тінбергена, Дж.Тобіна, Г.Френча, П.Фредрікссона, К. Питання підвищення конкурентоспроможності в сучасних умовах інтернаціоналізації, ґрунтовний аналіз міжнародного досвіду забезпечення національної конкурентоспроможності шляхом оптимізації ресурсокористування, оцінки діючих механізмів та пропозиції щодо застосування інноваційних інструментів міжнародної конкурентоспроможності, зокрема й відкритої економіки України, віднайшли відображення в публікаціях ООН, ЮНКТАД, Комісії ЄС, Світового банку, Римського клубу, інших міжнародних інститутів та структур. Крім того, дисертація повязана з підготовкою НДР за темою «Визначення критеріїв та показників ефективності планування видатків бюджету в соціальній сфері», виконаної НДІ Інституту міжнародних відносин НАУ на замовлення Міністерства фінансів України (договір від 5 жовтня 2007 р.; державний реєстраційний № 0107U008531), в якій автором було проаналізовано сучасні макроекономічні моделі та інструменти забезпечення оптимізації ресурсокористування в регулятивній практиці зарубіжних країн, досліджено інноваційні механізми в системі економічних інтересів.У першому розділі «Інноваційні фактори конкурентоспроможності в сучасних умовах інтернаціоналізації» досліджувалися глобальні імперативи оптимізації ресурсокористування, проблеми сталого розвитку як передумови та стимулу технологічного прогресу оптимізації ресурсокористування в стратегіях глобальної конкуренції та міжнародного руху технологій. Відбувається загострення конкуренції не тільки на світових ринках товарів, капіталу та матеріальних економічних ресурсів, але й за ресурси екологічні, навіть за «право» забруднювати навколишнє середовище (можна пригадати систему, передбачену Кіотським протоколом). В сучасній системи МПП виникла багатоступінчаста модель світової економіки, на верхньому поверсі якої відбувається становлення інформаційних відтворювальних механізмів, які характеризуються переходом до випуску науково-і техномісткої продукції (в економіці розвинутих країн внесок НТП у ВВП сягає 85-95%), а на нижньому поверсі - здійснюється видобуток природних ресурсів і виготовляються продукти їх переробки (створення промислової і сільськогосподарської сировини, видобуток палива, виробництво металовиробів і т. ін.). через це мають місце зростання абсолютного й співвідносного еконавантаження з боку відсталих країн, концентрація матеріаломістких обслуговуючих виробничих циклів порівняно з поширенням інформаційно місткого виробництва у країнах-метрополіях. Оптимізація ресурсокористування значною мірою функціонально привязана до моделей енергоспоживання і має базуватися на раціоналізації співвідношення окремих енергоносіїв, що відображає розподіл матеріальних ресурсів як «первісних» конкурентних факторів, рівень технологій, ефективність інституційних систем впливу на характер ресурсопереробки. У другому розділі «Міжнародний досвід забезпечення національної конкурентоспроможності шляхом оптимізації ресурсокористування» досліджувалися сучасні макроекономічні моделі та інструменти забезпечення оптимізації ресурсокористування в регулятивній практиці зарубіжних країн, національні інноваційні механізми в системі економічних інтересів регулятивних та комерційних агентів, інноваційні фактори конкурентної діяльності, особливості участі в діяльності міжнародних інтеграційних структур.Проведене в дисертації дослідження процесів оптимізації ресурсоспоживання в системі завдань інноваційного розвитку та міжнародної конкурентоспроможності, в контексті аналізу конкурентних систем ресурсоспоживання мікро-, мезо-та макрорівня дозволило автору обґрунтувати необхідність та визначити критерії оптимізації ресурсоспоживання в системі завдань інноваційного розвитку та міжнародної конкурентоспроможності Ук

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ