Оптимізація ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній мережі - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.ГОРЬКОГО ПРИХОДЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ УДК 618.19-07-084:614.2 Оптимізація ранньої діагностики Та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній мережі 14.01.07 - онкологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Донецьк - 2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України і міській лікарні №2 «Енергетик» МОЗ України, м. Донецьк Науковий консультант: чл.-кор. АМН України, ЗДНТ, доктор медичних наук, професор Думанський Юрій Васильович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри онкології, променевих методів діагностики та лікування ФІПО Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Смоланка Іван Іванович, ДУ «Національний інститут раку», керівник відділення пухлин молочної залози; - доктор медичних наук, професор Соркін Віталій Маркович, Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри онкології; - доктор медичних наук, професор Бугайцов Сергій Георгійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри онкології. Рак грудної залози (РГЗ) один із найбільш поширених пухлинних процесів в усіх країнах світу (Шалімов С.А. та ін., 1999). У структурі захворюваності злоякісними новоутвореннями серед жіночого населення України РГЗ складає 19,4%, у структурі смертності - 20%, причому захворюваність щорічно зростає на 2,5%-3% (Шепотін І.Б. та ін., 2006). Не обґрунтовані терміни обстеження жінок різних вікових груп та «груп ризику». Впровадити організаційні та методичні підходи у роботу мамологічної служби, які направлені на поліпшення ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози. 3. Фактори ризику розвитку раку грудної залози, характерних для жінок регіону; діагностика ранніх структурно-морфологічних порушень у тканині грудної залози; термобіологічні процеси у тканині грудної залози в нормі та при патології; система діагностики за допомогою селективного скринінгу, виявлення та лікування передпухлинних станів у жінок «групи ризику». Шляхом співставлення клініко-термо-морфологічних спостережень доведено, що вогнища гіпертермії з градацією асиметрії температури понад 2°С з площею більше 10%-15% поверхні грудної залози є ранньою ознакою термобіологічних порушень тканини грудної залози, які обумовлені запаленням, проліферацією, початком пухлинних процесів. Основні результати дисертації доповідалися на XVI науково-технічній конференції з участю зарубіжних спеціалістів «Датчики та перетворювачі інформації систем вимірювання, контролю й управління» (Москва, 2004), на конференціях з міжнародною участю «Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині» (Київ, 2004, 2005), на XI з’їзді онкологів України (Судак, 2006), на III Міжнародній конференції «Телемедицина - досвід, перспективи» (Донецьк, 2007), на науково-практичній конференції з міжнародною участю XIII засідання Українського Допплерівського Клубу (Київ, 2007), на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми гігієни та екології», присвяченої 75-річчю Донецької області і 75-річчю кафедри гігієни та екології Донецького національного медичного університету ім. М.Горького (Донецьк, 2007). Публікації. Застосування термографів, які вимірювали дистанційне інфрачервоне випромінювання з різних ділянок поверхні тіла, спочатку набуло широкого застосування з подальшою відмовою через великий відсоток хибнопозитивних (18%-40%) (Вишнякова Є.Г., Ленськая О.П., 1979) та хибнонегативних результатів - до 21% при РГЗ (Чаплюк М.І., Семенов О.Г., 1981).