Оптимізація радіойодотерапії диференційованого раку щитовидної залози на основі аналізу індивідуальних параметрів розподілу йоду-131 в тиреоїдній тканині - Автореферат

Як правило, після тиреоїдектомії всі хворі проходять діагностичне сканування з низькими значеннями (порядка 74 МБК) активностей радіойоду, після якого, використовуючи дані гістологічного дослідження, вирішується питання про подальше лікування радіойодом (А.И. З одного боку, низькі значення 131I активності можуть бути недостатніми, а з другого боку, надмірні значення можуть привести до небажаного та зайвого переопромінення організму хворого (без урахування забруднення навколишнього середовища), збільшення часу перебування хворого в ізоляції, ризику для оточуючих людей. Після багаторічного спостереження за результатами радіойодотерапії дослідники прийшли до висновку, що середні значення 131I активності, наслідком яких є успішна абляція ЗТЩЗ, лежать в діапазоні 2600-3700 МБК для хворих, у яких після діагностичної сцинтіграфії виявлена ЗТЩЗ без вогнищ метастатичного ураження. Таке дослідження допомагає визначити наявність метастатичних уражень в лімфовузли та легені, скоректувати значення першої активності радіойоду у відповідності з обємом ЗТЩЗ. Дотепер не було спроби визначити параметри розподілу радіойоду в тиреоїдному залишку під час радіойодотерапії на основі даних сцинтіграфічного дослідження та оцінити вплив перерви між введенням малої та лікувальної 131I активності на ці параметри.Виміри параметрів кінетики виведення та накопичення радіойоду в ЗТЩЗ та метастазів у лімфовузли були проведені у 254 хворих (89 дітей, 165 дорослих). Визначали такі параметри: N1 - максимальне значення кількості імпульсів за хвилину в "зоні зацікавленості" через 24 години після початку лікування (зона максимальної товщини залишкової тканини щитовидної залози); В конкретному інтервалі перших терапевтичних активностей радіойоду було визначене відношення кількості хворих з повною абляцією тиреоїдного залишку після першого курсу лікування до загальної кількості хворих, що приймали 131I активності в даному інтервалі (ймовірність абляції ЗТЩЗ після першого курсу радіойодотерапії). Була побудована функція ймовірності абляції ЗТЩЗ після радіойодотерапії у дітей та дорослих - р (відношення кількості хворих з абляцією залишку після першого курсу радіойодотерапії до загальної кількості хворих, які лікувалися в даному інтервалі 131I активності) в залежності від значення терапевтичної 131I активності. Як видно з рис. значення р зростає із збільшенням 131I активності, досягає значення 1 при 2600 МБК у дітей та 3400 МБК у дорослих хворих і не змінюється при подальшому збільшенні терапевтичної 131I активності.Ймовірність абляції ЗТЩЗ після першого курсу радіойодотерапії визначається логістичною функцією, яка залежить від значення терапевтичної 131I активності та параметрів розподілу радіойоду в ЗТЩЗ. Найбільший вплив на результат радіойодотерапії має значення 131I активності. Існує таке порогове значення 131I активності, що при подальшому її збільшенні значення ймовірності абляції тиреоїдного залишку залишається незмінною (2600 МБК у дітей та 3500 МБК у дорослих відповідно). Аналіз кінетики діагностичних сцинтіграм дозволяє визначити оптимальне значення введеної 131I активності (А0). При послідовних курсах радіойодотерапії достовірно зменшується рівень накопичення 131І в ЗТЩЗ та період його напіввиведення із ЗТЩЗ, що вказує на особливе значення коректного розрахунку 131I активності при проведенні першого курсу лікування.

Основний зміст роботи