Оптимізація процесів управління мережними елементами телекомунікаційних систем - Автореферат

Згідно з Рекомендацією х.700 визначено наступні групи функцій управління: обробка похибок, управління конфігурацією, управління ресурсами, управління безпекою. Для системоутворюючого транспортного рівня, де ці групи найбільш явно зосереджені, можна виділити 3 основних компоненти, які формують архітектуру системи управління: функціональний, в який входять елементи NE та лінії передачі; інформаційний, відповідальний за збір і обробку даних щодо стану мережі та логічний. Сам логічний компонент в свою чергу, згідно з технологією TMN, розпадається на 5 окремих рівней: мережних елементів (NEL), управління елементами (EML), управління мережею (NML), управління послугами (SML) та управління бізнесом (BML). Незважаючи на досить добру структурованість систем управління (TMN, TINA та ін.) виникає багато проблем і неочікуваних режимів, де телекомунікаційні системи поводяться непередбачувано. Таким чином, виникла потреба проаналізувати сучасний стан ТКС, визначити найбільш ефективні алгоритми управління, а також вимірювання і оцінки параметрів, що є невідємною часткою задач управління, а також надати рекомендації щодо втілення нових алгоритмів управління для умов функціонування ТКС типу MAN.У роботі прийняте рішення розглядати три з чотирьох підсистем управління, рекомендованих ITU: обробка похибок (Fault Management), управління конфігурацією (Configuration Management) і управління ресурсами (Resourse Administration). Тут же визначені основні обєкти управління в ТКС на транспортному рівні, до числа яких відносяться: - резервування смуг частот; Показано, що управління цими обєктами може бути організовано з використанням різноманітних принципів, критеріїв і методів. Виділено 3 основні функціональні групи таких задач: управління інфраструктурою, якістю наданих послуг і інтерфейсами. Такі вимоги до управління у свою чергу висунули вимоги до методів вимірів і оцінок, очевидно, вибіркова інтервальна оцінка, що вимагає обробки того чи іншого досить великого обсягу статистичних даних через її інерціонність не може бути прийнята.Проаналізовано переваги і недоліки централізованих і децентралізованих стратегій управління і класифіковані складові функціональних груп задач підтримки мережних операцій по реалізації цих управлінь. Серед найбільш прогресивних варто вважати технології управління “Traffic Engineering” і управління на основі правил системної політики (REC.3198). Як теоретичну основу алгоритмів управління доцільно використовувати класичні алгоритми Белмана-Понтрягіна, що мінімізують гамільтоніан уздовж оптимальної траєкторії. З огляду на наявність таких важливих обмежень як нелінійність у контурі управління, фазових затримок і ін., виникає задача забезпечення стійкості рекомендованих алгоритмів управління. Показано, що для аналізу стійкості алгоритмів можна обійтися якісним розглядом параметрів рівнянь динаміки ТКС, без одержання аналітичних рішень цих рівнянь і не одержуючи кількісних характеристик і чисельних значень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ