Сучасні уявлення про етіологію, патогенез, епідеміологію холелітіазу. Морфологічні зміни печінки в залежності від тривалості холестазу. Діагностика та хірургічне лікування гострого холангіту та синдрому Міріззі, реакція крові та біохімічні показники.
При низкой оригинальности работы "Оптимізація програми хірургічного лікування ускладнень холелітіазу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
2.2 Загальноклінічні, лабораторні та інструментальні методи обстеження.1 Морфологічні зміни печінки у пацієнтів з обтураційною жовтяницею тривалістю до 7 діб4.2 Реакція крові при розвитку обструктивної жовтяниці5.2 Оцінка тяжкості гострого холангіту 5.2.1 Оцінка тяжкості гострого холангіту за шкалою Tokyo Guidelines 2013 5.2.2 Оцінка тяжкості гострого холангіту за шкалою Biliary Tract Infection Score6.1 Результати хірургічного лікування синдрому Міріззі з урахуванням його типівВДС - великий дуоденальний сосочок ЕПСТ - ендоскопічна папілосфінктеротомія ЕРХПГ - ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатикографія ЖКХ - жовчнокамяна хвороба ЛІІ - лейкоцитарний індекс інтоксикаціїСеред хворих на холелітіаз питому вагу становлять хворі похилого віку - приблизно чверть населення старше 60 років і третина населення віком понад 70 років має жовчні камені [52, 250]. Серед таких ускладнень холелітіазу виокремлюють холецистохоледохіальні нориці (синдром Міріззі), холецистодигестивні нориці, жовчнокамяну тонкокишкову непрохідність, зовнішні жовчні нориці, «зморщений» жовчний міхур, звапніння жовчного міхура [52, 68, 92, 133, 267]. Застосування ендоскопічних, транспапілярних, черезшкірно-черезпечінкових втручань на жовчних протоках змінило лікувальну тактику при холелітіазі: зросла диверсифікація оперативних втручань за характером та обсягом, що, у свою чергу, дозволило знизити рівень ускладнень та летальності, особливо у хворих з високим операційним ризиком [3, 31, 34, 52, 99, 107, 255]. Не зважаючи на сучасні досягнення в хірургії біліарного тракту, на сьогодні залишається актуальним питання діагностики ускладнень холелітіазу, розробка індивідуалізованої програми їх хірургічного лікування, з урахуванням тяжкості органних порушень. Дисертаційне дослідження виконано згідно з комплексним планом наукових досліджень Харківського національного медичного університету та є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри загальної хірургії №2: «Розробка методів хірургічного лікування і профілактики ускладнень захворювань і травм органів грудної клітки і черевної порожнини у хворих з високим операційним ризиком» (№ державної реєстрації 0113U002537).Хвороба визначається наявністю жовчних конкрементів, які формуються у біліарному тракті, і найчастіше у жовчному міхурі. У розвинених країнах на холелітіаз страждає 10-15 % чоловіків та 25 % жінок [212]; чисельність хворих протягом кожних 10 років збільшується у 2 рази [21]. До 75 річного віку жовчні конкременти знаходять у 35 % жінок та 20 % чоловіків [35, 217]. Так, у країнах Заходу частота ЖКХ становить приблизно 7,9 % у чоловіків та 16,6 % у жінок [206], у країнах Азії - від 3 % до 15 %. Інші параметри піддаються зміні: ожиріння, метаболічний синдром, швидка втрата ваги, деякі захворювання (цироз, хвороба Крона) та порушення функції жовчного міхура (внаслідок травми спинного мозку або дії ліків, таких, як соматостатин), інфекції [229, 230].Основними таргетними органами вважають наступні: жовчний каналець, жовчну протоку; загальну жовчну протоку; жовчний міхур; підшлункову залозу [34, 98]. Порушення жовчотоку, викликане механічною перепоною, спричиняє низку змін у функції ряду органів та систем. Підвищена концентрація в печінкових дольках хенодезоксехолевої жовчної кислоти з вираженими поверхнево-активними властивостями викликає підвищення внутрішньоклітинної концентрації іонів кальцію і стимуляцію кальційзалежних гідролаз, під дією яких уражуються мембрани мітохондрій та клітинна оболонка гепатоцитів, що призводить до їх некрозу. Норма тиску у біліарній системі становить від 5 до 10 см водного стовпа, однак при розвитку часткової або повної біліарної обструкції тиск може значно підвищуватися і сягати 30 см водного стовпа. Якщо тиск у жовчних протоках підвищується понад 20 см водного стовпу, гепатоцити втрачають можливість адекватної екскреції, і, як наслідок, продукти екскреції потрапляють безпосередньо до судинного русла, що призводить до системної токсичної дії.Згідно сучасних уявлень, гострий холангіт є системною хворобою, що потребує негайного лікування та супроводжується високим рівнем летальності [1, 2, 102, 181]. Жан-Мартен Шарко у дослідженні «Симптоми печінкової лихоманки» (1877) запропонував термін «печінкова лихоманка» та описав клінічну тріаду, що включає жовтяницю, лихоманку, абдомінальний біль [131]. Синдром включав септичний шок та порушений ментальний статус або летаргію з жовтяницею, лихоманкою та абдомінальним болем (пентада Рейнолдса) [231]. У більшості випадків діагноз гострого холангіту виставляється на базі клінічних знахідок, таких як тріада Шарко у поєднанні з лабораторними показниками та даними візуальних методів діагностики. До доброякісних причин слід віднести такі: холелітіаз, доброякісні стріктури жовчних протоків, конгенітальні та запальні фактори, панкреатит, паразитарне ураження жовчних протоків, фіброз великого дуоденального сосочку, дуоденальні дивертикули та ін.Синдром Міріззі - ускладнення холелітіазу, викликане зовнішнім здавлюванням гепатик
План
ЗМІСТ
Перелік умовних позначень та скорочень
Вступ розділ І СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ЕТІОЛОГІЮ, ПАТОГЕНЕЗ, ЕПІДЕМІОЛОГІЮ ХОЛЕЛІТІАЗУ, ЙОГО УСКЛАДНЕННЯ ТА ТАКТИКУ ЛІКУВАННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
1.1 Сучасні уявлення про етіологію, патогенез, епідеміологію холелітіазу
