Оптимізація програми і алгоритму обстеження безплідних жінок з ендометріозом - Автореферат

У більшості хворих виявляється одна з 5 груп причин зниження фертильності при ендометріозі, як то: механічний фактор; аномалії перитонеальної рідини; порушення овуляції та інші ендокринні розлади; самовільні викидні; імунні порушення (Запорожан В.Н., 2002; Grunert G.M. et Franklin R., 1998;) Але існує категорія пацієнток, у яких не виявляється жодного з зазначених факторів (Baumann R. et al., 2001, Татарчук Т.Ф., Сольський Я.П., 2003). Результати досліджень S.Kissler et R.Baumann (2001), які продемонстрували важливу роль у фізіології зачаття пасивного внутрішньоматкового транспорту, дозволяють припускати, що у цієї категорії пацієнток може мати місце порушення саме цього механізму, важливу роль якого описано при безплідді неясного генезу. Гістеросальпінгосцинтіграфія (ГССГ) з міченими технецієм альбуміновими мікрокульками дає можливість провести глибший аналіз маткової перистальтики, включаючи вивчення її швидкості, напрямку та інтенсивність внутрішньоматкового транспорту, а також виявити порушення, які у деяких випадках можуть бути єдиною причиною безпліддя (Becker W. et Steck T., 1988). Вивчення тонких механізмів зачаття, таких як порушення транспортної функції матки, спроможне дати нове розуміння патогенезу безпліддя при ендометріозі, прояснити причини неефективності терапії у даної категорії пацієнток та адекватно скоригувати подальшу тактику їх ведення. Провести порівняльний міжгруповий та корелятивний внутрішньогруповий аналіз порушень внутрішньоматкового транспорту альбумінових мікрокульок у безплідних жінок з ендометріозом відносно групи практично здорових жінок (із пар лише з чоловічим фактором безпліддя).Залежно від причини безпліддя пацієнток було розділено на дві групи: I група - 160 пацієнток, що страждають безпліддям на фоні ендометріозу. У рамках цієї групи за результатами гістеросальпінгосцинтіграфії було виділено 4 підгрупи: Іа.-Наявність іпсилатерального транспорту - 7 жінок; Іб.-Наявність білатерального транспорту - 8 жінок; Ів.-Наявність контралатерального транспорту - 11 жінок; Іг.-Відсутність внутрішньоматкового транспорту - 17 жінок. II група - контрольна - склали пацієнтки з 19 обстежених пар, у яких мав місце лише чоловічий фактор безпліддя, а жінки виявилися практично здоровими. 32,5 % пацієнток мали тазово-перитонеальний фактор, у 42,5 % пацієнток було знайдено патологію перитонеальної рідини, у 11,3 % пацієнток - гіперпролактинемію, у 58,1% пацієнток виявлені різноманітні порушення ендокринного статусу, включаючи вади фолікулогенезу, 3 % хворих мали шийковий фактор, у 53 (33,1 %) хворих виявлені вади в імунному статусі, у 19,4 % хворих мав місце синдром звичної утрати плоду, у партнерів 28 % хворих було знайдено патологію репродуктивної системи (чоловічій фактор безпліддя). Аналіз залежності порушень внутрішньоматкового транспорту у жінок з ендометріозом від наявності супутнього аденоміозу виявив, що нормальний (іпсилатеральний) транспорт має місце лише у 10 % жінок з цією патологією, порушений - у 40 % жінок (білатеральний у 15 %, контралатеральний у 25 %), а негативний результат ГССГ виявлений у 50 % жінок з аденоміозом (рис.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, спрямованого на підвищення ефективності діагностики мало вивченого механізму зниження фертильності у хворих з ендометріозом та покращення репродуктивних результатів у безплідних пацієнток з ендометріозом шляхом оптимізації показань до застосування різних методів допоміжної репродукції та розробки алгоритму ведення цих пацієнток. У безплідних жінок з ендометріозом у 83,1 % випадків виявляються фактори гіпофертильності, серед яких у 58 % спостерігаються ендокринні порушення, у 42,5 % - патологія перитонеальної рідини, у 32 % - тазовий фактор; у 61,2 % пацієнток мають місце одразу кілька факторів; у 26,9 % жінок наявні фактори безпліддя не виявляються.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ