Оптимізація природного вигодовування немовлят з урахуванням вітамінної забезпеченості матерів–годувальниць і дітей - Автореферат

За декларацією ВООЗ (1990), “в якості глобальної цілі досягнення оптимального здоровя і харчування матері та дитини, всі жінки повинні мати можливість практикувати виключно грудне вигодовування усіх дітей від народження до 6 місяців життя”. Організація роботи по охороні, сприянню і підтримці грудного вигодовування, що проводиться в Україні в рамках ВООЗ/ЮНІСЕФ, Національної програми “Діти України”, “Програми підтримки грудного вигодовування дітей України” МОЗ направлена на підвищення лактаційної здатності жінок та частоти охоплення малюків природним вигодовуванням. Для подальшого удосконалення методів профілактики гіповітамінозів виникла необхідність вивчення вітамінної забезпеченості у матерів - годувальниць та їх дітей. Дослідити особливості фізичного і нервово-психічного розвитку дітей першого року життя та стану їх здоровя в залежності від частоти і тривалості природного вигодовування дітей, особливостей перебігу вагітності матерів. Дослідити рівень вмісту вітамінів А, Е, С в сироватці крові жінок-годувальниць та їх дітей в залежності від особливостей перебігу вагітності і проведення профілактичної вітамінізації матерів - годувальниць.Основні положення і висновки дисертації базуються на результатах епідеміологічного і клініко-статистичного дослідження особливостей вигодовування немовлят і стану лактації годувальниць 800 пар матерів і дітей, що мешкають в умовах промислового центру - міста Запорожжя та 400 пар - в сільськогосподарських Токмацькому і Якимівському районах Запорізької області за час 1996-2004 рр.. Стан фактичного харчування матерів - годувальниць було вивчено методом аналізу частоти вживання харчових продуктів (Мартинчик А.Н. і співавт., 1998) за даними обробки спеціально опрацьованих анкет у 60 жінок, що мешкали в Запоріжжі та 60 - в Якимівському районі. Досліджено вітамінну забезпеченість 150 матерів - годувальниць у віці від 19 до 36 років та їх дітей (76 хлопчиків і 74 дівчинки) віком від 1 до 4 місяців (до введення прикорму), з визначенням вмісту вітамінів А, Е, С у сироватці крові жінки і дитини. Усі матері та їх діти мешкали в місті Запоріжжі в несприятливих умовах щодо забруднення довкілля (повітря, води, ґрунту промисловими відходами). Групу порівняння складали діти, матері - годувальниці яких не отримували полівітаміни під час вагітності і лактації та не вживали пектин (56).У дисертації на основі дослідження стану природного вигодовування дітей першого року життя, наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання - підвищення ефективності грудного вигодовування і продовження терміну годування шляхом індивідуалізації підходу до матерів - годувальниць. Порівняльний аналіз поширеності і якості природного вигодовування дітей першого року життя в умовах промислового міста і сільської місцевості виявив кращі показники поширеності природного вигодовування в перші три місяця серед сільських дітей - 53,5±2,49% до 48,5±1,77% - у міських (р<0,05). В ранні строки після пологів у 67,9% матерів причиною недостатності лактації були гестози першої або другої половини вагітності; у 59,4% жінок мали місце інтранатальні ускладнення; в окремих випадках - долактаційне докормлювання дітей в пологових будинках. Оцінка гармонійності фізичного розвитку дітей дозволяє стверджувати, що серед дітей, які отримували жіноче молоко на першому році життя, переважна кількість малюків мала параметри, які співвідносилися гармонійно (93,5%), тоді як серед дітей, що з перших місяців життя вигодовувались штучно у 6,1% діагностовано паратрофію, а у 5,4% - гіпотрофію. Встановлено незбалансованість і дефіцит основних складових компонентів фактичного харчування матерів - годувальниць як в місті, так і в селі, зокрема дефіцит білків, деякий дефіцит жирів, надлишок вуглеводів, дефіцит овочів і фруктів, що спричиняло нестачу важливих мікронутрієнтів (вітамінів, макро-і мікроелементів, тощо).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ