Оптимізація інтра- та післяопераційного знеболення за допомогою пролонгованої каудальної анестезії у новонароджених дітей - Автореферат

Нині вже накопичено великий досвід щодо застосування регіонарних методів анестезії у дітей раннього та старшого віку. Таким чином, всі вищеперелічені питання щодо оцінки адекватності подовженої епідуральної анестезії каудальним доступом в інтра-та післяопераційному періоді є нині дуже актуальними, що й стало основою для проведення наших досліджень. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО “Обґрунтування і розробка органопротекторних технологій знеболення та інтенсивної терапії (у тому числі з використанням ГБО, плазмозамінників з функцією переносу кисню, озону) у хворих різних вікових категорій у критичному стані)”, яка виконується у Дніпропетровській державній медичній академії. Оцінити якість та адекватність подовженої епідуральної анестезії лідокаїном у новонароджених дітей під час оперативного втручання з приводу вроджених вад розвитку. Вивчити вплив подовженої каудальної анестезії бупівакаїном на стан гемодинаміки, газового складу крові, кислотно-лужного та водно-електролітного обмінів, а також показники ЕКГ у новонароджених дітей під час хірургічної корекції вроджених вад розвитку.Також було обстежено 20 здорових новонароджених віком від 1 до 10 днів для визначення вікових норм показників, що вивчалися. Таким чином залежно від використовуваного анестетика/анальгетика обстежених немовлят було розподілено на 4 групи: тотальна внутрішньовенна анестезія (1-а група), лідокаїн (2-га група), а також бупівакаїн з торговими назвами “Анекаїн” (Pliva, Словакія) (3-я група) та “Маркаїн” (Astra Zeneca, Велика Британія) (4-а група). До загальних клінічних методів спостереження входило стандартне моніторування за допомогою багатоканального монітору “NEXT” (Японія) таких показників, як частота серцевих скорочень (ЧСС), частота дихання (ЧД), показники систолічного, діастолічного та середнього артеріального тиску (АТСИСТОЛ., АТДІАСТОЛ., АТСЕРЕДНЄ), температури тіла (t?), ступінь насичення гемоглобіну киснем (SAO2). Робота містила 6 етапів, хоча моніторинг певних показників відбувався безперервно: перший етап - передопераційний стан обстежуваних новонароджених (початковий стан), другий етап - початок оперативного лікування (10-15 хв. від початку операції), третій етап - травматичний момент операції (25-30 хв. операції), четвертий етап - через годину після операції, пятий етап - через 6 годин після операції, шостий етап - через 24 години після операції. В усіх групах, за винятком четвертої, кількість новонароджених з низькою вагою була майже однакова та коливалась у межах 37% (при внутрішньовенній анестезії) та 41% (в групі з лідокаїном).Готовність новонародженого до анестезії визначається стабільністю показників гемодинаміки, насиченістю гемоглобіну киснем (SAO2>87%), РСО2 32-50 мм.рт.ст., РН>7,3, рівнем глюкози крові понад 2,5 ммоль/л. Внутрішньовенна тотальна анестезія забезпечує адекватне знеболення при оперативних втручаннях у всіх новонароджених малюків різного гестаційного віку і дозволяє зберігати ЧСС та артеріальний тиск на початковому рівні, підтримувати стабільність їх газового складу крові при помірному розвитку метаболічного ацидозу зі зниженням РН до 7,32 та збільшенням глюкози на 17% (р<0,05). Подовжена епідуральна анестезія лідокаїном забезпечує у 86% новонароджених досягнення належної інтраопераційної аналгезії зі зниженням рівня артеріального тиску на початкових етапах операції в середньому на 5,6% з подальшим вирівнюванням і навіть підвищенням показників ЧСС та АТ на 5% (р<0,05) від початкового рівня на тлі збільшення кількості лейкоцитів та глюкози крові на 12,9% (р<0,05). На тлі їх введення комплекс QRS у порівнянні з початковими його показниками не змінювався, а інтервал Q-T навіть скорочувався на 9,2% (р0,05) від початкового рівня і більшою мірою залежало від тяжкості перенесеної перинатальної гіпоксії, а не гестаційного віку малюків. Порівняльна оцінка методів анестезії та властивостей застосованих центральних та локальних анестетиків/аналгетиків довела, що для досягнення адекватного знеболюючого ефекту в інтра-та післяопераційному періоді у новонароджених дітей, що були прооперовані з приводу вроджених вад розвитку, рівноцінно можуть використовуватись як тотальна внутрішньовенна аналгезія, так і подовжена епідуральна анестезія бупівакаїном.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ