Оптимізація методів загального знеболення в амбулаторній та малоінвазивній хірургії - Автореферат

Протягом останніх років в нашій країні суттєво розширились можливості та обєм амбулаторної хірургічної допомоги населенню в умовах поліклінік, стаціонарів одного дня, консультативно-діагностичних центрів і т. ін., що в свою чергу потребує якісного рівня анестезіологічного забезпечення із залученням високоефективних методів загального, а в деяких випадках, реґіонарного знеболення (Суслов В.В., 2007). Результати задовільного перебігу знечулення значною мірою залежать від адекватності проведеної передопераційної підготовки пацієнта, вибору хворих, для амбулаторних умов та методу знеболення, в залежності від виду оперативних втручань (Stoelting R., 2004). Особливе значення в амбулаторній анестезіології з огляду на безпеку знеболення має розробка системи оптимального, з точки зору повноти та тривалості, післянаркозного моніторингу, розробка адекватних критеріїв оцінки відновлення пацієнтів та відстеження безпосередніх і віддалених наслідків (Іванова А.Ю., 2005). Отже сучасний рівень організації хірургічної допомоги потребує пошуку оптимальної рівноваги між необхідно достатньою анестезіологічною безпекою та можливо скороченою схемою раціонального використання медичних засобів і професійного ресурсу, що, в свою чергу, попереджає госпітальну контамінацію, зменшує тривалість перебування пацієнта в лікувальному закладі. Встановлена доцільність застосування оптимізованих схем тотальної внутрішньовенної анестезії в поєднанні з методом «попереджувальної аналгезії».у хворих, які підлягали амбулаторним та малоінвазивним хірургічним втручанням.Всіх хворих було розподілено на три клінічні групи за профілем оперативних втручань: І групу склали хворі, яким виконували гінекологічні операції, ІІ-групу хворі ,яким виконували загальнохірургічні операції та ІІІ-проктологічні операції. В проктологічній контрольній підгрупі (ІІІ-К) у 20 хворих, в премедикацію застосовували атропіну сульфат (0,01мг\кг) та сибазон (0,3 мг/кг), а знеболення проводили реґіонарною (спінальною) анестезією розчином лідокаїну гідрохлориду (3-4 мл 2%). В підгрупах, де хворі під час оперативного втручання були в свідомості, використовували додатково показники візуально-аналогової шкали (ВАШ) оцінки болю. У хворих ІІ (загальнохірургічної) групи незначна затримка відновлення свідомості за тестом Bidway спостерігалась як у хворих основної (ІІ-О), так і контрольної (ІІ-К) підгрупи, так на 15 хв. оцінка відновлення свідомості дорівнювала 0,4 бали проти 1,1 балів (р0,05), де свідомість зберігалась від початку операції 0,1 бали. За інтенсивністю біль, що виникав у хворих І-К підгрупи, був сильнішим, ніж в І-O підгрупі: 55,25±13,13 мм за ВАШ проти 18,98±6,97 мм відповідно (р<0,05) і потребував більших доз лорноксикаму 13,60±3,76 мг проти 5,60±1,98 мг (р<0,05).Використання в схемі премедикації похідного короткодіючого бензодиазипіну в основній гінекологічній підгрупі забезпечує більш швидке відновлення в післяопераційному періоді за тестами Shulte 1,72±0,07 хв. проти 2,94±0,08 хв., Bidway - 0,4 бали проти 1,9 балів через 60 хв. Використання пропофолу в хірургічній та проктологічній основних підгрупах забезпечує більш адекватний рівень седації, порівняно з підгрупами контролю, де використовувався похідний діазепаму, - Ramsey IV проти Ramsey ІІ, що дозволяє використовувати цей метод особливо у тих випадках, коли є протипокази до застосування бензодиазипінів. Оптимізована схема ТВА в основній гінекологічній підгрупі (на основі поєднання бензодиазипіну короткої дії, тіопенталу-натрію та анальгетика буторфанолу тартрату), враховуючи стабільні показники гемодинаміки, дихання та лабораторного контролю, забезпечує адекватність анестезії на всіх етапах оперативного втручання та достатню аналгезію в післяопераційному періоді 18,98± 6,97 мм проти 55,25±13,13 мм за ВАШ, швидке відновлення та мінімізує розвиток побічних наслідків, порівняно з аналогічними показниками контрольної групи, де внутрішньовенна анестезія проводилась на основі кетаміну та сибазону (р<0,05). Використання ТВА на основі пропофолу, парекоксибу натрію та фентанілу при проктологічних втручаннях за клінічними та лабораторними показниками забезпечує адекватний анальгетичний ефект інтраопераційно на всіх етапах, не подовжує післяопераційний перебіг та зменшує інтенсивність післяопераційного болю за ВАШ 20,80±7,16 мм проти 60,25±11,29 мм (р<0,05) контрольної підгрупи. Оптимізація анестезіологічного забезпечення, а саме: премедикації з використанням бензодиазипіну короткої дії або пропофолу в поєднанні з методом «попереджувальної аналгезії» та запропонованої ТВА на основі поєднання гіпнотиків та аналгетиків, дозволила забезпечити адекватний рівень знеболення, стабільність вітальних функцій на всіх етапах оперативного втручання та розширити контингент пацієнтів для «хірургії одного дня» до ASA ІІІ на 17,5%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ