Оптимізація методів діагностики і лікування невиношування вагітності при аутоімунних захворюваннях щитоподібної залози - Диссертация

2.2Методи дослідженняПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇІз захворювань ЩЗ під час вагітності на другому місці за частотою після гіпотиреозу стоїть АІТ, який є найчастішою причиною первинного гіпотиреозу при вагітності [54, 55, 56, 57, 58]. Доведено, що у вагітних з АІТ часто знижений функціонуючий тиреоїдний резерв, що виявляється розвитком субклінічного гіпотиреозу протягом вагітності у 42 % жінок з аутоімунними порушеннями [62, 63, 64]. Вагітність змінює метаболізм тиреоїдних гормонів за рахунок зростання ступеня звязування їх із білками крові, підвищення рівня хоріонічного гонадотропіну (ХГ), недостатнього надходження йоду до ЩЗ матері, у звязку з підвищеною його екскрецією із сечею під час вагітності та споживанням йоду ФПК, а також підвищенням плацентарного дейодування тироксину (Т4). Успішний вихід вагітності та пологів для матері й плода залежить від своєчасної діагностики й адекватної терапії захворювань ЩЗ, правильної оцінки реципрокних звязків патології цього органа й вагітності, впливу медикаментозної та хірургічної корекції на стан ЩЗ. З вагітністю частіше поєднуються гіпотиреоз, гіпертиреоз і рак ЩЗ, ця патологія може бути до вагітності або вперше виникати під час її прогресування.Із груп обстежуваних були виключені пацієнтки з некомпенсованими формами екстрагенітальної патології та вагітні з ізосенсибілізацією за системою АВО і Rh-фактором, з вродженими тромбофіліями, наявністю інших патогенетичних аутоімунних захворювань, антифосфоліпідним синдромом, а також вагітні після раніше перенесених гінекологічних операцій на матці та корпорального кесарева розтину. Кількість штучних і мимовільних абортів у II групі була вище порівняно з I і III групами. Звертає на себе увагу той факт, що кількість пологів у строк у I і II групах була в 2 рази більше, ніж у ІІІ групі. Крім того, у вагітних із АІТ часто зустрічалися гіперпластичні процеси ендометрія (13,0 %) у I групі, (23,1 %) у ІІ групі та (41,2 %) у III групі; дисфункція яєчників (17,4 %) у I групі, (23,5 %) у ІІ групі та (41,2 %) у III групі; хронічний сальпінгоофорит (15,2 %) у I групі, (30,8 %) у ІІ групі та (44,1 %) у III групі. При вивченні менструальної функції вагітних II групи було виявлено, що перші менструації в 13-14 років зявилися у 11 (32,3 %) жінок, тривалість менструального циклу до настання вагітності була, здебільшого, 26-30 днів у 22 (64,7 %) пацієнток, помірні менструації в цій групі були у 26 (70,4 %) жінок.Вагітні із захворюваннями ЩЗ належать до групи вагітних високого перинатального ризику. Майже у половини вагітних основної групи на момент настання вагітності була компенсація порушень функції ЩЗ. Були проведені дослідження гормональної функції гіпофізарно-тиреоїдної системи у вагітних із аутоіминними тиреопатіями в II і III триместрах вагітності (табл. 3.2) у вагітних із АІТ, нами були отримані такі результати: тенденція до зниження рівня гормону порівняно з контрольною групою в І триместрі гестації, середні показники, відповідно, становили 22,61±5,2 пмоль/л - у I групі, 28,43±5,3 пмоль/л - II группа, III - 31,12±2,4 пмоль/л и 35,48±5,5 пмоль/л - у контрольній; достовірне підвищення показників гормону в ІІ триместрі порівняно з показниками контрольної групи та групи з АІТ, середній показник ПЛ у I групі склав 114,53±6,1 пмоль/л, у контрольній - 90,87±16,2 пмоль/л, у II групі - 97,72±6,4 пмоль/л, у ІІІ групі - 112,21±5,2 пмоль/л (p<0,05). У ІІІ триместрі вагітності рівень ПЛ був достовірно знижений порівняно з контрольною групою: 165,16±11,2 пмоль/л - у I групі; 179,44±10,05 пмоль/л-у ІІ групі, 183,2±3,1 пмоль/л - у ІІІ групі й 198,0±11,4 пмоль/л - у контрольній (p<0,05).АЧТЧ ставало коротшим у вагітних основної групи (I група - 25,94±1,52 хв, II група-21,10±1,84 хв, III група-18,86±1,53 хв, контроль - 28,76±2,43 хв, відповідно, p<0,05). При дослідженні головного компонента протизгортальної системи - АТ-ІІІ, ми спостерігали достовірне його зниження в II і III групах і підвищення у пацієнток I групи (II група - 75,12±2,20 %, III група - 79,25±2,15 %, I група - 81,93±2,14 % і в контролі - 80,74±2,63 %, p<0,05). АЧТЧ був достовірно вкорочений у вагітних ІІ і ІІІ груп та збільшений у пацієнток І групи порівняно з контролем (30,04±1,17 хв - у II групі, 37,21±1,63 хв - у III групі, 39,52±1,50 хв - у контрольній групі, відповідно, p<0,05, і в I групі - 43,21±1,70 хв, p<0,05). Дослідження АТ-III показало достовірне його зниження у пацієнток III групи (III група - 76,12±1,80 %; у контролі - 78,25±2,01 %, відповідно, p<0,05) і підвищення у вагітних I та ІІ групи порівняно з контролем (I група - 81,53±3,10 %; II група - 79,18±1,36 %; у контролі - 78,25±2,01 %, відповідно, p<0,05). 4.4., у I і II триместрах гестаційного періоду спостерігалося наростання ICAT у вагітних II і III груп (у II групі в I триместрі - у 3,4 разу, у ІІ триместрі - у 3,7 разу; у III групі - у 2,8 разу та 2,3 разу, відповідно).Також до групи ризику відносять вагітних із синдромом звичної втрати вагітності та вагітних із наявністю в анамнезі тяжкої ПД та п

ЗМІСТ

АНОТАЦІЯ

ABSTRACT

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ