Оптимізація методів діагностики і лікування доброякісних пухлин матки у жінок фертильного віку - Автореферат

Проблема доброякісних процесів матки, до яких відносяться лейоміома і ендометріоз матки, а також їх поєднання, набула особливої актуальності, що обумовлено зростанням частоти даної патології, порушенням генеративної функції та інших функцій організму жінки (Сметник В.П.і Тумилович Л.Г., 1997, Коханевич Е.В., Судома И.А., Туманян М.К., 1998; Корнацька А.Г., 1998, Сімрок В.В., 2000). За даними різних авторів серед жінок репродуктивного віку частота ендометріозу коливається від 12,0 до 50,0%, частота міоми матки від 20,0 до 28,8%, частота виявлення гіперпластичних процесів ендометрія у хворих міомою матки коливається від 20,0 до 78,0%, у хворих з внутрішнім ендометріозом - від 4,7 до 48,0% (Коханевич Е.В., Волобуев В.В. и др., 1995; Іванюта Л.І. і Іванюта С.О., 1997; Мериакри А.В., 1998; Vollenhoven B., 1998; Савицкий Г.А. і Савицкий А.Г., 2000). Згідно з думкою більшості дослідників, суттєве значення в генезі гіперпластичних змін ендометрія і міометрія має вплив підвищених концентрацій естрогенів (Стрижаков А.Н. і Давыдов А.И., 1996; Савицкий Г.А. і Савицкий А.Г., 2000). Задачі дослідження: Вивчити частоту доброякісних новоутворень матки у жінок фертильного віку західноукраїнської геногеографічної зони шляхом аналізу результатів ендоскопічних методів дослідження, проведених в Львівському державному обласному перинатальному центрі. Визначити особливості клінічного перебігу лейоміоми матки та її поєднання з аденоміозом і гіперплазією ендометрія у жінок фертильного віку.І групу склали 50 жінок з лейоміомою матки, II групу - 50 жінок з поєднанням лейоміоми матки і аденоміозу. В групі порівняння пацієнтки з лейоміомою матки отримували 17-оксипрогестерону капронат на 16, 19 і 22 дні менструального циклу, а жінки з поєднанням лейоміоми матки і аденоміозу - по 400-800 мг даназолу в безперевному режимі на протязі 3-6 місяців. Основною причиною звертання хворих до клініки були неплідність у 50,0 % жінок І і 32,0 % - ІІ груп, порушення менструального циклу - у 26,0 % жіно І і 38,0% - ІІ груп, больовий синдром - у 24,0 і 30,0 %, відповідно. У 46 (92,0%) жінок І та 46 (92,0%) - ІІ груп молочні залози були добре розвинуті (ІІ-ІІІ ст.), галакторея зустрічалась у 19 (38,0%) жінок І і 21 (42,0%) - ІІ груп. Оперативні втручання на органах черевної порожнини і малого тазу перенесли 28,0 % жінок І і 74,0 % ІІ груп (апендектомію - 8,0 і 22,0 %, відповідно; кістектомію - 2,0 і 8,0 %, відповідно; операції на додатках - 16,0 і 30,0 %, відповідно; консервативну міомектомію - 4,0 % хворих ІІ групи; кесарів розтин - 10,0 % жінок ІІ групи).У дисертації наведено узагальнення і нове вирішення наукової задачі по підвищенню ефективності комбінованого лікування доброякісних пухлин матки у жінок фертильного віку. Ретроспективний аналіз даних ендоскопічного обстеження і лікування жінок фертильного віку свідчить, що в 54,0 % випадків причиною порушення репродуктивної функції був генітальний ендометріоз, в 34,0 % - трубно-перитонеальний фактор, в 12,0 % - лейоміома матки. Клінічний перебіг лейоміоми матки та її поєднання з аденоміозом залежить від ступеню патологічних змін в органах і системах, які викликають цю патологію. Ультразвуковий моніторінг доброякісних пухлин матки дозволяє встановити не тільки анатомічні і функціональні зміни внутрішніх статевих органів, але дає можливість визначити основну причину захворювання, локалізацію і глибину ушкодження матки, спрогнозувати подальшу тактику обстеження і лікування направленого на збереження і відновлення репродуктивної функції. Ендоскопічні методи дослідження і лікування (лапароскопія, гістероскопія та їх поєднання) у жінок фертильного віку з доброякісними пухлинами матки являються “золотим стандартом” діагностики і дають можливість вирішити питання подальшої тактики лікування, а у 80,0 % випадків дозволили провести органозберігаючі операції, у 65,0 % - відновити репродуктивну функцію.

Основний зміст роботи